7. Організація спорт.-масової і фізк.-озд. Роботи в студ. Таборах

Оздоровчий профільний табір - є навчально-виховним закладом, призначеним для оздоровлення студентської молоді в канікулярний період, організації їх змістовного відпочинку, фізичного загартування і задоволення духовних потреб.

Термін перебування у таборі не менше двох тижнів. 35-40 чоловік

Типи таборів:

• заміські оздоровчі;

• наметові;

• туристсько-спортивні;

• соціально-реабілітаційні;

• праці та відпочинку;

• охоронно-спортивні оздоровчі для молоді;

• оздоровчо-спортивні юнацьких спортивних шкіл;

• санаторного типу (літній і річний);

• всеукраїнські;

• профільні;

• сімейні будинки відпочинку;

• походи і екскурсії, групові та індивідуальні поїздки молоді за кордон,

Роботу табору очолює начальник, якого призначає ректорат. Одночасно призначаються заступники: з вих. роботи, з навч.-спорт. та фізк. – озд. роботи.

Фізкультурно-оздоровча робота в таборі включає:

• організацію режиму дня із обов’язковим провед. ранк. гігієн. гімнастики

• організацію різноманітних видів загартування

• проведення прогулянок, туристичних походів та екскурсій

• навчання плаванню та рятуванню на воді

• заняття із студентами, які віднесені до спеціальної медичної групи

• підготовка студентів до виконання нормативів державних тестів

• проведення спортивних свят і показових виступів спортсменів.

8. Хар-ка вікових фізіолог. та психологічних особливостей студентів

Термін «студент» - латинського походження і в перекладі укр. мовою означає людину, що старанно працює, вчиться, тобто оволодіває знаннями.

Студентська молодь – це особлива соціальна група, об’єднана певними віковими межами, специфічними умовами навчання, праці і життя.

Студента як людину певного віку і особистість можна розглядати у трьох ракурсах:

• соціальному, яка обумовлена належністю студента до певної соц. (академіч.) групи і виявляється через виконання ним функцій майбутнього фахівця;

• психологічному, що являє собою єдність психічних процесів, станів і таких властивостей особистості, як характер, темперамент, спрямованість, здібності, від яких, власне, й залежить протікання психіч. процесів та виникнення психіч. станів;

• біологічніому, що вкл. в себе тип нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, соматичний тип, психомоторику, фізичний стан тощо.

Осн. труднощі, з якими зустрічаються першокурсники:

• негативні переживання, обумовлені виходом зі шкільного колективу;

• невизначена мотивація вибору професії, недостатня псих. готовність до неї;

• відсутність навичок самостійної роботи, невміння конспектувати, працювати з науковою літературою, словниками, каталогами тощо;

• невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності, що посилюється відсутністю щоденного контролю з боку викладачів;

• пошук оптим. режиму праці та відпочинку в нових умовах, налагодження побуту та самообслуговування, особливо при поселенні в гуртожиток.

Найбільш важливими рисами студентського віку є:

Самопізнання – студент пізнає в самому собі різні якості особистості (волю, хар-р, здібності).

Самозатвердження – проявляється у потребі зайняти певну позицію в колективі.

Самостійність – проявляється у бажанні випробувати свої сили, характер. Це ставить студента перед необхідністю діяти самостійно в різних ситуаціях.

Самовизначення – пов’язане з пошуком свого морального ідеалу, визнач. для себе соц. цінностей, життєвого покликання, вибором професії, створ. сім’ї.

Максималізм – бажання зробити більше, ніж це реально можливо.

Колективізм – потреба у спілкуванні, дружніх стосунках, участі в справах колективу

Самовиховання – в основі лежить обов’язок самостійно планувати бюджет часу, розподілення своїх коштів, пристосування до вимог навч. процесу.