- •Облік капіталу
- •1. Визнання та класифікація капіталу
- •2. Оцінка капіталу
- •Відображення операцій з капіталом у бухгалтерському обліку
- •Статутний капітал
- •Неоплачений капітал
- •Зміни в статутному капіталі
- •Узагальнення інформації про капітал в регістрах бухгалтерського обліку
- •Резервний капітал
- •Розкриття інформації про капітал у фінансовій звітності
- •Облік витрат
- •Класифікація та визнання витрат
- •Класифікація витрат
- •Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
- •Облік витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Облік загальновиробничих витрат
Неоплачений капітал
Після проведення установчих зборів та реєстрації випуску акцій та статуту товариства в установленому чинним законодавством порядку попередні внески передплатників переходять з розряду заборгованості до категорії власного капіталу створеного акціонерного товариства, а самі передплатники набувають статусу акціонера і втрачають можливість вимагати свої внески у товариства. Ця зміна взаємних прав та обов’язків відображається в обліку шляхом списання кредиторської заборгованості товариства перед передплатниками на зменшення їх заборгованості як акціонерів по сплаті внесеного капіталу товариства, яка обліковується на рахунку 46 “ Неоплачений капітал”.
Списання сум, отриманих за підпискою на зменшення неоплаченого капіталу , відображаеться записом:
Дебет 68 “Розрахунки за іншими операціями”
Кредит 46 “ Неоплачений капітал”.
Рахунок 46 “ Неоплачений капітал” призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.
По дебету рахунка відображаеться заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства, а також номінальна вартість розміщених неоплачених акцій.
По кредиту відображається погашення заоргованості по внескам до статутного капіталу підприємства і номінальна вартість сплачених акцій.
Сальдо рахунка відображає заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства на кінець звітного періоду і враховується при визначенні підсумкової суми власного капіталу.
Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщення неоплачених акцій і кожним засновником (учасником) підприємства.
Приклад 10.14 Суми, фактично внесені засновниками (в сумі 280000грн.) та передплатниками акцій ВАТ “Шанс” (у сумі 217500грн.) списані на зменшення заборгованості з формування власного капіталу ВАТ “Шанс”:
Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” 497500
Кредит 46 “Неоплачений капітал” 497500
Згідно з чинним законодавством акціонер у строки , встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства зобов’язаний оплатити повну вартість акцій. У разі неоплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом товариства сплачує за час прострочення 10 відсотків річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, установленому статутом товариства.
Акції можть бути видані одержувачу тільки після повної оплати їх вартості.
Погашення заборгованості засновників та акціонерів з підписки відображається записом:
Дебет 10 “Основні засоби”
Дебет 12 “Нематеріальні активи”
Дебет 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”
Дебет 201 “Сировина і матеріали”
Дебет 301 “Каса”
Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Дебет 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”
Дебет 35 “Поточні фінансові інвестиції”
Кредит 46 “Неоплачений капітал”
Зміни в статутному капіталі
Збільшення статутного капіталу може здійснюватися шляхом:
- збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;
- збільшення номінальної вартості акцій.
У першому випадку підприємства здійснюють додатковий випуск акцій. У разі здійснення додаткового випуску акцій обов’язково повинні виконуватися такі умови:
- попередні випуски акцій мають бути зареєстровані та повністю оплачені за вартістю не нижчою від номінальної;
- номінальна вартість акцій додаткового випуску повинна дорівнювати номінальній вартості попередніх випусків акцій;
- у разі, коли збільшення статутного капіталу здійснюється за рахунок індексації основних засобів, додаткова кількість акцій має розподілятися серед акціонерів пропорційно їх частки у статутному капіталі.
Акції додаткового випуску можуть бути оплачені грошовими коштами (або іншими активами) шляхом зарахування заборгованості перед акціонерами за дивідендами (виплата дивідендів акціями) або за облігаціями (обмін облігацій на акції).
Емісійний дохід – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.
Облік емісійного доходу здійснюється на субрахунку 421 “Емісійний дохід”
Сума емісійного доходу ( згідно з договорами із засновниками ) відображається записом:
Дебет 46 “ Неоплачений капітал”
Кредит 421 “Емісійний дохід”.
Найбільш поширені операції з цінними паперами власного випуску, що приводять до зміни в додатково внесеному капіталі згідно з загальноприйнятою світовою практикоювідображені в таблиці 10.4.
Таблиця10. 4 Операції, що впливають на додатково внесений капітал
