- •8. У ст. 1 Конституції України проголошено: "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава".
- •11. Конституційний статус мов національних меншин регулюється, крім Конституції України і закону «Про мови в Українській рср», законом «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992р.
- •30. Статус президента України, як він визначений у Конституції, дає підставу
- •2) У сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
- •3) У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:
- •4) У сфері зовнішньої політики:
- •5) У сфері національної безпеки та обороноздатності:
- •6) У сфері вдосконалення державного управління та державної служби:
- •48. Правове положення Служби безпеки України (сбу) визначене Законом України "Про службу безпеки України" від 25 березня 1992 року.
- •50. Ра́да націона́льної безпе́ки і оборо́ни Украї́ни (рнбоу) — координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
6) У сфері вдосконалення державного управління та державної служби:
здійснює заходи щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади;
розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення системи органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності їх діяльності та оптимізації витрат, пов’язаних з утриманням апарату управління;
приймає рішення щодо забезпечення представництва інтересів Кабінету Міністрів України під час розгляду справ у Конституційному Суді України;
вживає в межах своїх повноважень заходів щодо заохочення та приймає відповідно до закону рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності:
а) керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників;
б) голів місцевих державних адміністрацій (крім звільнення їх з посади);
в) інших посадових осіб, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України;
затверджує граничну чисельність працівників органів виконавчої влади;
визначає відповідно до закону умови оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки, а також грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу);
організовує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби;
утворює, реорганізовує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до закону в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів виконавчої влади, затверджує положення про зазначені органи.
2. Кабінет Міністрів України здійснює також інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
39. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови
місцевих державних адміністрацій.
У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання
відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з
урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної
регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
( 1160-15 ), їх голови визначають структуру місцевих державних
адміністрацій.
{ Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010 }
Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної
адміністрації ( 887-2012-п ) та рекомендаційний перелік її
структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
{ Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 514-V ( 514-16 ) від 21.12.2006; в редакції Закону N 4875-VI
( 4875-17 ) від 05.06.2012 }
До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах,
визначених Конституцією і законами України, належить вирішення
питань:
1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних
інтересів громадян;
2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;
3) бюджету, фінансів та обліку;
4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку
підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;
{ Пункт 4 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010 }
5) промисловості, сільського господарства, будівництва,
транспорту і зв'язку;
6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і
спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;
7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;
8) зовнішньоекономічної діяльності;
9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;
10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та
заробітної плати.
Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання,
віднесені законами до їх повноважень.
40. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
1. Система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
старосту;
{Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 157-VIII від 05.02.2015}
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.
2. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
2. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
3. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.
5. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.
1. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
3. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.
44. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
Конституційний Суд України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.
Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та цим Законом.
Конституційний Суд України приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи у відповідності з цим Законом.
Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень.
Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;
4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;
5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
43. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд України:
здійснює правосуддя;
здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням судової системи України;
надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій;
здійснює інші повноваження, визначені законом.
