5. Роль кримінальної міліції в справах неповнолітніх в профілактиці правопорушень серед неповнолітніх.

Важливу роль у запобіганні безнаглядності і правопорушень неповнолітніх відіграють працівники кримінальної міліції в справах неповнолітніх. Для виконання покладених на них обов'язків, вони мають право:

- відвідувати неповнолітніх правопорушників в місцях їх мешкання, проводити з ними бесіди, а також з батьками і особами, що їх заміняють;

- запрошувати в організаціях, підприємствах, установах і учбових закладах необхідні відомості;

• викликати неповнолітніх, батьків, осіб, що їх заміняють, а також запрошувати інших осіб для з'ясування обставин, пов'язаних з правопорушеннями підлітків;

• в установленому порядку доставляти в ОВС не більше як до трьох годин неповнолітніх, які скоїли правопорушення, і при наявності законних підстав в установленому порядку піддати доставлених в ОВС для особистого огляду і складанням про це протоколу;

- провіряти стан виховної роботи з підлітками - правопорушниками, що перебувають на обліку в КМСН, в навчальних закладах, житлово-експлуатаційних конторах, а також на підприємствах, установах, організаціях, де працюють ці неповнолітні;

- ставити перед відповідними державними органами і громадськими організаціями питання про відповідальність службових осіб у випадках порушення ними вимог законодавства про запобігання безнаглядності і правопорушень неповнолітніх;

- звертатися в суд з заявами про обмеження дієздатності батьків, про позбавлення їх батьківських прав, а також виселення без надання іншого житлового приміщення осіб, позбавлених батьківських прав, якщо їх спільне мешкання з дітьми неможливе.

З метою успішного виконання поставлених перед КМСН завдань, вони взаємодіють з патрульно-постовою службою міліції і іншими службами і підрозділами органів внутрішніх справ.

Всю багатогранну діяльність кримінальної міліції в справах неповнолітніх, патрульно-постової служби міліції, дільничними інспекторами міліції і іншими службами ОВС необхідно розділити на два основні напрямки:

• загально профілактичний і індивідуально-виховний. До основних прийомів загальної профілактики, в першу чергу, слід віднести:

• підготовку і інформування державних органів і громадських організацій /адміністрацій/ по місцю навчання, роботи підлітка і його батьків про допущені ним правопорушення;

• проведення виховної роботи серед підлітків в питаннях профілактики правопорушень;

- виявляти місця концентрації підлітків, які скоїли правопорушення;

Неповнолітніх, що належать індивідуальному профілактичному впливу на підставі відомостей, які містяться:

• в картках обліку органів внутрішніх справ;

• в повідомленнях, листах, заявах громадян і службових осіб, державних установ і організацій;

• в книгах і журналах обліку подій, а також затриманих і доставлених в чергову частину міськрайвідділів або кримінальну міліцію в справах неповнолітніх за скоєння різних правопорушень;

• в матеріалах про відмову в порушенні карних справ, а також адміністративних правопорушень;

• в повідомленнях, що поступили від слідчих, органів дізнання, виховно-трудових колоній;

• в матеріалах справ з поясненнями неповнолітніх, що доставлялися в ОВС за розпиття спиртних напоїв або перебування в громадських місцях в нетверезому стані;

• вироках і визначеннях судів, а також справах приватного обвинувачення;

• в матеріалах товариських судів ЖЕК і інших організацій;

- в картотеках психоневрологічних, психіатричних і наркологічних установ і інших джерел.

Із кримінальної міліції по справах неповнолітніх неповнолітні передаються батькам або особам, що їх заміняють, або в установи, на вихованні і утриманні яких вони знаходяться. В тих випадках, коли установлення особи неповнолітнього пов'язано з довгою перевіркою або його переданням в установлений строк (до 8 годин), неможливо із-за віддаленості місця мешкання, неповнолітні розміщаються в приймальник-розподільник для неповнолітніх строком до 30 діб.

Методи і прийоми психологічно-педагогічного впливу на неповнолітнього.

До прийомів психологічно-педагогічного впливу на неповнолітнього слід віднести наступні принципи:

1. Симпатія – відкритість і зацікавленість у внутрішньому світі підлітка, реакція на його слова у вигляді розуміння до його висловлення.

2. Безумовно позитивне відношення особи неповнолітнього - це віра у те, що у підлітка є потенційні можливості для розуміння і змінення себе в позитивному напрямку.

3. Щирістю - непідробленість вираження реакції працівника міліції на почуття і переживання підлітка, непідробленість по відношенню до нього як особи.

З неповнолітніми необхідно вступати в діалог, а не лякати їх, не накладати на їх дії різні заборонення. У підлітків виникає гостре бажання попробувати "заборонений плід".

Подібне бажання обумовлене ще і природним прагненням підлітка стати старшим, придбати "права громадянства" серед дорослих, діти не допускають фальшивості. Вони легко ловлять протиріччя і розходження між тим, чому їх навчають і тим, як мріють і як роблять дорослі. І відчувши неправду підлітки ніколи не повірять в щирість дорослого.

Існують різні прийоми "розуміючого" вивчення, входження у внутрішній світ підлітка. До них відноситься:

а) аналіз - висловлювання підлітка;

б) критика джерела;

в) диспут;

г) солідарність;

д) розігрування ситуації;

е) пряма самооцінка;

ж) активне слухання;

з) схвалювання і багато іншого.

Найбільш розповсюдженими прийомами впливу на підлітків - є схвалення - це готовність вислухати підлітка, відкрито признати його право на особисту думку. Його взагалі пов'язують з симпатією і теплотою, що виражається посмішкою або мовою. Готовність до схвалення необхідна для ефективного спілкування з тими, хто висловлює скаргу або критику.

Ефективність спілкування від ряду професіональних навичок працівника міліції, який повинен уміти:

- критично аналізувати одержану в ході бесіди інформацію, розпізнавати за реагуванням і відповіддю істинні мотиви поведінки підлітка, його інтереси, мету /наприклад, викликати співчуття, обвинуватити кого-небудь і тим самим виправдати себе/, але при цьому не робити поспішних висновків;

- швидко і однозначно фіксувати відповіді підлітка, постійно тренували свою пам'ять з метою запам'ятовувати отриману інформацію;

- постійно узагальнювати власний досвід такого роду бесіди, позбавлятися типових помилок.

В бесіді з підлітком необхідно уникати використання незнайомих йому слів, запитань інтимного характеру, питанню нотацій, проявляти в'ялість при проведенні бесіди, неоправданих пауз, плутанини при постановці запитань, невміння своєчасно змінити тему і тональність розмови в ситуаціях загострення спілкування. Розбирання з правопорушниками має свої психологічні особливості. Виясняючи запитання, пов'язані зі скоєнням якого-небудь правопорушення неповнолітнім, не допускати грубості, читати мораль в присутності одноліток, елементи чванливості і зарозумілості.

Якщо в коло зору нарядів міліції систематично попадає один і той же неповнолітній або їх група, то необхідно кримінологічне вивчити конкретну особу такого неповнолітнього, що включає в себе:

• аналіз відомостей і виділення суб'єктивно найбільш значних для підлітка ознак його особи, з якими пов’язані у нього переживання, сумніви, спогади;

• підбір заходів по втягуванню неповнолітнього в процес самопізнання;

- розумне конструювання "внутрішньої картини кримінального зараження" особи неповнолітнього в процесі спеціально організованого спілкування з ним.

Неповнолітнього правопорушника характеризують такі фактори, як; зріст, одяг, стрижка, наколки, символіка Особливо яскраво відображує зовнішня атрибутика належності. Так, стилізовані одяг і взуття, відповідні емблеми, значки і шарфи відрізняють болільників-фанатів, багато металевих предметів на одязі і інше -"металістів"; довге волосся, бороди, налобні пов'язки і інше - "хіпі" і таке інше.

Наколки у неповнолітніх правопорушників мають своє символічне позначення. Так, сонце з променями, розірвані кайдани, перекручений вузлом колючий дріт - є символом "вільного життя", не підпорядкованість. Знак "зона" п’ять крапок: чотири по кутах і одна - посередині символізують: чотири спостережливі вишки і підліток між ними - інформує розуміючого, що підліток був під вартою в спеціальній виховній установі в колонії. Квітка, або знак у вигляді перекресленого чотирикутника говорить про те, що підліток вирішив назавжди порвати з антигромадським середовищем, "зав'язав".

Нарядам міліції необхідно звертати увагу в процесі стикування з неповнолітніми підлітками на сліди витравлення татуїровок, вони говорять про те, з чим або з ким підліток хотів би порвати. Наряди міліції, що працюють в пошуковому режимі з профілактичним напрямком, зобов'язані знати на маршруті патрулювання місця можливого появлення безнаглядних неповнолітніх, місця скоєння ними правопорушень, виявляти "авторитетів", "лідерів", "ватажків" серед кримінальної категорії підлітків.

Одним із тактичних прийомів нарядів міліції в роботі з неповнолітніми правопорушниками є встановлення контакту і довірливих відносин з ними.

В силу своїх вікових і психологічних особливостей підлітки в більшості випадків не вміють зберігати в таємниці підготовку до скоєння злочину. Довірчі відношення між працівниками міліції і неповнолітніми - одна із головних умов ефекту профілактики, а одержана інформація дає можливість своєчасно викрити злочинну групу неповнолітніх, виявити серед них організаторів, підбурювачів, виконавців і запобігти скоєнню більш тяжкого злочину.

Серед неповнолітніх правопорушників жіночої статі виділяються ті, хто має великий досвід спілкування з асоціальними компаніями. Якщо татуїровка у неї розташована на внутрішньому боці бедра, то це означає сексуальну доступність. Як правило групи з асоціальною направленістю утворюються із підлітків, в сім'ях яких склалася неблагонадійна обстановка.

Прагнення до самостійності у цих підлітків проявляється раніше, ніж у підлітків із благонадійних сімей. Тому роботу з батьками цих підлітків працівники міліції повинні розглядати як частку всієї профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками.

Все залежить від конкретних умов по місцю мешкання підлітка, як соціальних, так і економічних, а також від об'єктивності проведеної виховної роботи в школі, сім’ї, СПТУ, технікумі, ліцеї і інших навчальних закладах. Крім того, значну роль в цьому має правове виховання молоді з боку правоохоронних органів. Тут, як ніде, необхідна цілеспрямована профілактична робота з підлітками з боку зацікавлених інстанцій.

ВИСНОВОК: Особистість неповнолітнього правопорушника – складне багатогранне явище, тому вірне судження про нього можливе лише на підставі всіх соціальних властивостей підлітка, його соціальних позитивних і негативних властивостей. Успіх індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками припускає комплексне використання сил, засобів і методів органів внутрішніх справ.

3. Заключна частина - 10 хв.

3.1. Відповісти на запитання курсантів.

3.2. Підвести підсумки заняття та зробити необхідні записи в журналі.

3.3. Дати завдання на самопідготовку. Вивчити матеріал з навчальних питань заняття № 1:

3.3.1. Причини і умови, які сприяють скоєнню правопорушень серед неповнолітніх.

3.3.2. Види правопорушень, які скоюються неповнолітніми.

3.3.3. Обов'язки нарядів міліції з профілактики і боротьби з правопорушеннями серед неповнолітніх.

3.3.4. Особливості тактичних дій нарядів міліції:

- по виявленню адміністративних правопорушень серед неповнолітніх;

- при підозрі в скоєнні злочину серед неповнолітніх.

3.3.5. Роль кримінальної міліції в справах неповнолітніх в профілактиці правопорушень серед неповнолітніх.