- •2. Матеріали та методи
- •2.1. Об’єкт та матеріали досліджень
- •Склад препарату s.Presso
- •2.2. Методи дослідження Визначення смертності
- •Визначення біохімічних показників
- •Визначення вмісту загальних білків за методом Лоурі
- •Визначення вмісту загальних ліпідів
- •Визначення вмісту каротиноїдів
- •Визначення вмісту тбк – активних продуктів
- •Визначення протеолітичної активності
- •Визначення ліполітичної активності
- •Визначення активності амілази амілокластичним методом Каравея
2.2. Методи дослідження Визначення смертності
Показники смертності науплій визначали на 6, 12 та 24 години від початку насичення. Для цього за допомогою бінокулярного мікроскопа вираховували кількість мертвих та живих особин в 1мл середовища. Смертність виражали у % мертвих особин до загальної кількості всіх відібраних особин.
Визначення біохімічних показників
Визначення біохімічних показників проводили на 2 експериментальній і контрольній групах. Відібрані для дослідження зразки, після попереднього просушування на фільтрувальному папері, зважували на аналітичних терезах з точністю до четвертого знака після коми і заморожували у рідкому азоті.
Гомогенізацію дослідного матеріалу проводили при температурі 4°С з використанням фосфатного буфера рН 7,4. Гомогенат центрифугували при 1500 g протягом 15 хв.
Всі розрахунки проводили в перерахунку на суху масу. Для цього дослідні зразки висушували при 60°С протягом 24 годин до досягнення ними постійної ваги.
Визначення вмісту загальних білків за методом Лоурі
Метод Лоурі базується на утворенні забарвлених продуктів синього кольору, які утворюються внаслідок двох самостійних реакцій: біуретової реакції купрум-іонів з пептидними зв’язками в лужному середовищі та реакції відновлення фосфатномолібденової та фосфатновольфрамової солей реактиву Фоліна.
Реактиви:
Реактив А: 1г NaOH + 5г Na2CO3 , доводили до 250 мл H2O
Реактив В: 0,5г цитрату Na + 0.25г CuSO4∙5H2O, доводили до 50 мл H2O
Реактив С: 50мл реактиву А + 1мл реактиву В
Реактив Е: розведений реактив Фоліна (1:1)
Наважку артемії гомогенізували у фосфатному буфері рН 7,4. До 0,1 мл досліджуваного розчину додавали 0,9 мл H2O, потім 2 мл реактиву С, перемішували та витримували 10 хв. Додавали 0,2 мл реактиву Е та ставили на 30 хв. в темряву. Для контролю брали 1мл H2O, додавали 2 мл реактиву С та 0,2 мл реактиву Е. Колориметрували при λ=750 нм в кюветах товщиною 0,5 мм. Розрахунок здійснювали за калібрувальною кривою, побудованою з використанням бичачого сироваткового альбуміну.
Визначення вмісту загальних ліпідів
Принцип методу полягає у тому, що продукти розпаду ненасичених ліпідів після гідролізу сірчаною кислотою, взаємодіють з фосфорнованіліновим реактивом з утворенням забарвленої сполуки, що має максимум поглинання при довжині хвилі 530 нм.
Реактиви:
Сірчана кислота
Фосфорнованіліновий реактив
0,01 мл досліджуваного розчину вносили у пробірку, додавали 1 мл сірчаної кислоти. Вміст пробірок струшували і нагрівали на киплячій водяній бані 10 хв. Після охолодження пробірок упродовж 5 хв холодною водою відміряли у пробірки 2 мл фосфорнованілінового реактиву. Вміст змішували, інкубували 25 хв у темряві. Для контролю брали 1 мл сірчаної кислоти та 2 мл фосфорнованілінового реактиву. Колориметрували при λ=530 нм в кюветах товщиною 0,5 мм.
Розрахунок
здійснювали за формулою:
;
С – концентрація загальних ліпідів в дослідній пробі, г/л;
Едос – оптична щільність дослідної проби, одиниці оптичної щільності;
Екал – оптична щільність калібрувальної проби, одиниці оптичної щільності;
8,0 – концентрація загальних ліпідів у калібрувальному розчині, г/л.
