- •Розділ 7. Фінансові ризики в діяльності торгівця цінними паперами.
- •Види фінансових ризиків у діяльності торгівця цінними паперами.
- •Балансові й забалансові ризики.
- •Ризики андеррайтингу.
- •Декларація про фактори ризиків
- •Ризики власних інвестицій у цінні папери. Ризики, що виникають в інших операціях торгівця цінними паперами.
- •Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу торговцем цінними паперами.
- •Капітальна база торгівця цінними паперами, вимоги до мінімального капіталу.
Ризики власних інвестицій у цінні папери. Ризики, що виникають в інших операціях торгівця цінними паперами.
Всі учасники фондового ринку діють в умовах повної невизначеності. Відповідно, результат практично будь-яких операцій купівлі-продажу цінних паперів не може бути точно передбачений, тобто угоди щодо купівлі-продажу цінних паперів, схильні до ризику. У загальному випадку під ризиком розуміють ймовірність настання якої-небудь події. Оцінити ризик – це означає оцінити ймовірність настання певної події. Ризик портфеля пояснюється не тільки індивідуальним ризиком кожного окремо взятого цінного паперу в портфелі, але і тим, що існує ризик впливу змін щорічних величин прибутковості однієї акції на зміну прибутковості інших акцій, що включаються в інвестиційний портфель. Загальний ризик портфеля складається з систематичного ризику (недиверсифікованого/ ринкового/неспецифічного), а також несистематичного ризику (диверсифікованого/неринкового/ специфічного). Ринковий ризик викликаний загальними факторами, що впливають на всі активи. Найбільш сильно впливають на систематичний ризик зміни таких показників, як ВВП, інфляція, рівень процентних ставок, а також середній по економіці рівень корпоративного прибутку. Неринковий ризик пов'язаний з індивідуальними особливостями конкретного активу. Цей ризик може бути зменшений за допомогою диверсифікації. На розвинених ринках для усунення специфічного ризику досить скласти портфель з 30-40 активів. На ринках, що розвиваються, ця цифра повинна бути вищою через більш високу волатильність ринку. Для того, щоб визначити ризик портфеля цінних паперів, в першу чергу необхідно визначити ступінь взаємозв'язку і напрямку зміни доходностей двох активів. Наприклад, якщо ціна одного цінного паперу йде вгору, то зростає курс і інших цінних паперів, і навпаки, рухи цін різноспрямовані або повністю незалежні один від одного. Для визначення зв'язку між цінними паперами використовують такі показники, як коваріація і коефіцієнт кореляції. Коваріація – взаємозалежна загальна зміна двох і більше ознак економічного процесу. Коваріація слугує для вимірювання ступеня спільної мінливості двох цінних паперів, наприклад акцій. Показник коваріації визначається за формулою: Соvij = Σ(Rприбутковість і-тої акції – Rсередня прибутковість і-тої акції)*(Rприбутковість j-тої акції – Rсередня прибутковість j-тої акції)/n – 1, де n – кількість періодів, за які розраховувалася прибутковість i-тої і j-тої акції.
Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу торговцем цінними паперами.
внутрішній фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників; подання інформації Спеціально уповноваженому органу про операції, що мають високий ступінь ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об'єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу;
