Іл. 6.8. Вигляд людини, головний біль якої спричинений порушенням режиму харчування

Іноді за характером головного болю можна визначити його походження. Так, пульсуючий або тиснучий головний біль, що локалізується в ділянці потилиці, і супроводжується запамороченням, шумом і тяжкістю в голові, нудотою (іноді блю­ванням), мигтінням «мушок» перед очима на фоні підвищеного артеріального тис­ку, найчастіше спостерігається при гіпертонічному кризі. У хворих з відносно ста­більним перебігом гіпертонічної хвороби головний біль частіше локалізується в потиличній, скроневій або лобно-очній ділянках, нерідко — пульсуючого характе­ру, посилюється при змінах метеорологічних чинників, психоемоційній напрузі, порушеннях встановленого режиму життя. Може виникати або, посилюватись рано-вранці, переважно в потиличній ділянці, але в певних випадках він поширюється на всю голову або локалізується лише в одній половині голови. У хворих з тривалим перебігом гіпертонічної хвороби головний біль може бути постійним, змінюючись лише за інтенсивністю протягом доби.

Головний біль при низькому артеріальному тиску виникає зазвичай уранці, виражений помірно, супроводжується відчуттями нездужання, слабкості. Нерідко такі хворі схильні до непритомності, часто скаржаться на серцебиття, підвищену стомлюваність. Чашка міцного чаю або кави тонізує організм, зменшує або припи­няє головний біль.

Головний біль у хворих на атеросклероз судин головного мозку, що часто буває у людей літнього віку, не різко виражений, супроводжується запаморочен­ням, шумом у вухах, відчуттям оглушеності. За своїм характером він тупий, поси­люється при розумовому і фізичному перевантаженні, при поворотах голови.

Головний біль є частим симптомом гострих порушень мозкового кровообігу. При недостатності кровообігу внаслідок спазму або склерозу судин він нерідко виникає на боці враження, але в цілій низці випадків може мати поширений харак­тер. Особливо гострим та інтенсивним буває біль при крововиливі в головний мо­зок або його оболонки, часто супроводжується блюванням, психомоторним збу­дженням, появою і наростанням симптомів подразнення оболонок головного мозку, а іноді судомами.

Надзвичайно вираженим, постійним і сильним буває головний біль при запа­льних процесах у головному мозку, особливо при менінгіті. Він виникає на фоні високої температури тіла і симптомів загальної інтоксикації.

Постійною, нерідко ранньою і єдиною ознакою захворювання є головний біль при пухлинах, абсцесах та інших об’ємних процесах у головному мозку. Залежно від ступеня підвищення внутрішньочерепного тиску вираженість і локалізація го­ловного болю можуть бути різними. Частіше це постійний головний біль, особливі­стю якого є постійність і значна інтенсивність, що супроводжується блюванням, яке не полегшує стан хворого. Різними за локалізацією та інтенсивністю бувають головні болі при струсі й забоях головного мозку, в основі яких лежать розлади кровообігу, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску.

Іл.6.9. Вигляд людини, головний біль якої спричинений гострим запальним процесам навколоносових пазух носа

Головний біль при гострих запальних процесах навколоносовнх пазух носа зазвичай локалізується в ділянці ураження. Він посилюється при натисканні на ділянку запалення, а також при вдиханні холодного повітря. Нудотою і блюванням цей біль не супроводжується, частіше протікає на фоні дещо підвищеної температури тіла та наяв­ності гнійних виділень з носа (іл. 6.9.).

Нерідко викликає головний біль при гострому запаленні середнього вуха. У цих ви­падках він має стріляючий характер, лока­лізується в скроневій ділянці й захоплює половину голови на боці хворого вуха. По єднується з гострим болем в ураженому вусі. Крім захворювань вух і навколоносових пазух, причиною головного болю можуть бути хронічний тонзиліт і захворю­вання зубів. Досить часто головний біль буває у хворих на шийно-грудний радику­літ, що розвинувся на фоні остеохондрозу шийного і грудного відділів хребта.

При мігрені головний біль виникає гостро і нерідко без видимих причин, за­звичай болить ліва або права половина голови. Під час нападу, крім головного бо­лю, спостерігаються запаморочення, нудота, іноді блювання. Часто виникають не­приємні відчуття в ділянці серця, сльозотеча і порушення зору, що швидко зника­ють. Яскраве світло, різкі звуки сприяють поширенню головного болю в ділянку шиї, верхню щелепу та очні ямки.

Дуже інтенсивним буває головний біль при нападі глаукоми (підвищенні вну- трішньоочного тиску). Супроводжується сльозотечею, почервонінням склер, світ­лобоязню, розширенням зіниць, значним зниженням зору. Хворі на глаукому іноді відмічають появу різнокольорових кругів перед очима.

Нерідко головний біль виникає при гострих і хронічних захворюваннях внутрішніх органів, зокрема при хворобах серця. Стискаючий або тупий головний біль, запаморочення бувають у деяких хворих при тривалому нападі стенокардії і гострому інфаркті міокарда внаслідок гострого розвитку недостатності мозкового кровообігу через слабкість серця. В окремих випадках, у хворих на гострий інфаркт міокарда, головний біль супроводжується затьмаренням свідомості.

Можливе виникнення головного болю у хворих з нападом серцевої астми і на­бряком легенів, оскільки при цьому судини головного мозку переповнюються кров’ю і виникає венозний застій з явищами набряку мозку, що призводить до під­вищення внутрішньочерепного тиску. Венозним застоєм крові в мозковій тканині пояснюється тупий, майже постійний головний біль, який спостерігається при хро­нічній серцевій недостатності. Зазвичай він посилюється вночі й уранці, а також при чханні.

Головний біль нерідко трапляється у хворих на хронічні захворювання бронхо-легеневої системи (бронхіт, пневмонія тощо), особливо в період загострення. Він може бути одним із симптомів гострих і хронічних захворювань нирок (гломе­рулонефриту або пієлонефриту), що супроводжуються високим артеріальним тис­ком.

Крім того, головний біль може виникати при гострому і хронічному панкреа­титі, холециститі, гепатиті, цирозі печінки, захворюваннях шлунку і кишечника. Його походження можна пояснити впливом токсичних речовин, які виникають при цих захворюваннях, на центральну нервову систему та ендокринні залози. Гормо­нальні розлади при захворюваннях ендокринних органів викликають головний біль внаслідок зміни тонусу мозкових судин.

Тупий, тиснучий головний біль і запаморочення спостерігаються при різних формах недокрів'я, коли порушується кровопостачання головного мозку. Хворим на анемію властиві слабкість, задишка, серцебиття, іноді виникає непритомність.

Майже завжди головний біль супроводжує гострі інфекційні захворювання, а нерідко є одним з перших симптомів (іл. 6.10). Токсичними впливами на головний мозок пояснюється головний біль при гострих і хронічних інтоксикаціях (отруєння, куріння, прийом алкоголю). Через порушену регуляцію тонусу судин часто виникає головний біль у хворих на неврози.