Висновок

Єдиною ж незмінною річчю протягом існування людського суспільства залишається його психологія: моральні норми, етичні принципи у відносинах між людьми. Одним з наслідків освіти стану воїнів було оформлення специфічного світогляду самураїв - бусідо - неписаного кодексу поведінки самурая в суспільстві, представника собою звід правил і норм "щирого", "ідеального" воїна. Бусідо є основним стрижнем світогляду самураїв.

Самурайська мораль сформувалася в загальних рисах одночасно з системою сьогунату, однак основи її існували задовго до цього часу. Нитобе Інадзо виділяв як основні джерела бусідо буддизм і синто, а також вчення Конфуція і Мен-цзи. І дійсно, буддизм і конфуціанство, що прийшли в Японію з Китаю разом з його культурою, мали великий успіх у аристократії і швидко поширилися серед самураїв. Те, чого не діставало самураям у канонах буддизму і конфуціанства, удосталь давало воїнам синто. При цьому популярної сектою буддизму була "дзен", ченці якої внесли значний внесок у справу розвитку бусідо.

Таким чином, на формування ідеології самурайства, дуже великий вплив надали їх релігійні погляди.

Бусідо - морально-етичне вчення про норми поведінки самураїв (буси). Він вимагав вірності феодалу, визнання військової справи єдиним заняттям, гідним самурая і ритуального самогубства (сеппуку) у випадках, коли зганьблена «честь» самурая. Незважаючи на те, що кодекс ніколи не формулювався офіційно в письмовому вигляді, він мав винятково сильний вплив на формування світогляду, філософії та життєвих принципів військового стану і в цілому всього японського народу. Основи бусідо виникли практично одночасно з формуванням стійкого класу воїнів в IX-XI ст. Бусідо включав заборону брехні і прихильності до грошей,вірність і готовність виконати будь-який наказ пана ставали визначальними якостями для самурая. Якщо самурай не виконував правила поведінки його з ганьбою виганяли з лав самураїв, або він виконував сеппуку. Його життя і смерть були підпорядковані лише закону честі і самурайського боргу. Почуття звичайної людини не мали для воїна ніякого значення.

У числі головних принципів самурайської моралі виділялися: ввічливість; мужність; правдивість; терпіння; самоконтролю; справедливість; простоту і помірність;

Але всі ці принципи втікали з основної ідеї - ідеї відношення до смерті. «Якщо у тебе є два шляхи, то вибирай той, який веде до смерті» - свідчить кодекс самураїв. І саме завдяки цій пріорії самураєві вдавалося дотримати весь конгломерат цінностей. Ідеологія самурайства, міцно лягла на менталітет нації і залишається актуальною досі.

Список використаних джерел

1. Арутюнов С. А. і Светлов Г. Е. Старі нові боги Японії. М.: Наука, 1968.

2. Арутюнов С. А. Айни - Народи Східної Азії. М.-Л., 1965.

3. Беднякова О. «Японія сьогодні». М., 1998 червень.

4. Бідняк І. Я. Японія в період переходу до імперіалізму. М.: Видавництво Східної літератури, 1962.

5. Великий японсько-російський словник. Т. 2. М., 1970.

6. Воробйов М. В. Японія в 3-7 ст.: Етнос, суспільство, культура і навколишній світ. М.: Наука, 1980.

7. Горегляд В. Н. Філософія Дзен-буддизму. - ААС, 1976, № 10.

8. Гальперін А. Л. Деякі питання об'єднання та ізоляції Японії при перших Токугава. М.: Видавництво Східної літератури, 1960.

9. Горо Хані. Історія японського народу. М.: І. Л., 1957.

10.Григорій Чхартишвілі :»Письменник і самогубство»:К.:Захаров, 2005.

11. Жуков Є. М. Японський мілітаризм (Військово-історичне дослідження). М.: Наука, 1972.

12. Ігнатович А. Н. Буддизм в Японії: Нарис ранньої історії. М.: Наука, 1987.

13. Іенага Сабуро. Історія японської літератури. М., 1972.

14. Конрад Н. І. Японія в період розвинених феодальних відносин (10-15 ст.). - Історія країн Азії та Африки в середні віки. М., 1968.

15. Конрад Н. І. Японський феодальний епос 12-14 ст. - Японська література. Від «Кодзікі» до Токутомі. М., 1974.

16. Кожевников В. В. Нариси стародавньої історії Японії. Владивосток: видавництво Далекосхідного університету, 1998.

17. Сила-Новицька Т. Г. Культ імператора в Японії: міфи, історія, доктрини, політика. М.: Наука, 1990.

18.Ямамото Ценетомо : Хагакуре « скрытое в листве» , кодекс бусидо: пер. А. Боченкова, В. Горбатько. Москва-ЭКСМО, 2004.