- •Словник української мови в 11 тт. / За заг. Ред. І. Білодіда. – к.: Наукова думка, 1971.
- •Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник о.М. Степанов. – к.: «Академвидав», 2006. – 427 с. (Енциклопедія ерудита)
- •Словарь української мови / Упор. З дод. Власн. Матеріалу б. Грінченко: в 4-х томах. – к.; Вид-во Академії наук Української рср, 1958.
- •Словник синонімів української мови: в 2 т. / а. В. Бурячок, г. М. Гнатюк, с . І. Головащук та ін. – к.: «Наукова думка», 1999-2000. – с. 6, 13, 20-21.
- •Іі. Реєстр узуальних слів на позначення почуттів та емоцій негативного реагування. Слова з інтегрувальною семою ’злість’, ’лють’
- •Слова з інтегрувальною семою ’байдужість’
- •Реєстр неологізмів на позначення почуттів та емоцій негативного реагування.
- •Висновки
Словарь української мови / Упор. З дод. Власн. Матеріалу б. Грінченко: в 4-х томах. – к.; Вид-во Академії наук Української рср, 1958.
Почуття, -тя. с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Мир. ХРВ. 36. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає. К. МБ. ХІ. 141. (Т. 3, с. 394).
Емоції – визначення не зафіксовано.
Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, що б звязати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122. (Т. 1, с. 21).
Злість, злости, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б’ють. Ном. № 2813. 2) Зло – учинити. СдЬлать зло. Ой, чумаченьки, йо ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Н. п. (Т. 2, с. 159).
Словник синонімів української мови: в 2 т. / а. В. Бурячок, г. М. Гнатюк, с . І. Головащук та ін. – к.: «Наукова думка», 1999-2000. – с. 6, 13, 20-21.
Байдужість до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення). Індиферентність книжн.; Індиферентизм книжн.; Збайдужіння, Знеохота розм., Знеохочення розм. (втрата зацікавлення); Апатія (байдужість, млявість, в’ялість); Безпристрастність (відсутність почуттів, пристрастей): Прохолодність розм. (у ставленні до кого – чого-небудь); Неувага, Неуважність, Неуважливість рідше ( до кого – чого –відсуність належної уваги до когось, чогось); Зневага підсил., Презирство підсил. (до чого – повна байдужість до того, що тобі зовсім байдуже). Мати була здивована з його байдужості до любимої [улюбленої] справи та з неуваги до материної турботи. (Ю. Яновський).
Емоції див. 1. почуття.
1. Емоційний (який виражає емоції, насичений ними), Емоціональний, Афективний.
2. Емоційний (здатний гостро відчувати що-небудь, жваво реагувати на щось), Емоціональний, Збудливий.
Іі. Реєстр узуальних слів на позначення почуттів та емоцій негативного реагування. Слова з інтегрувальною семою ’злість’, ’лють’
Узуальні слова |
Кореневі морфеми |
Авторські лексичні новотвори |
Зло, Злий, Злодій, Зловісний
Лють, Лютий
Месник
|
Зл-, Злодій-,
Лют’- Лют-
Месн- |
Запі́нено-злий, прикм., І кида [ворог.‒ К. Н.] в кострище, й між них для почину / Мою про Америку тиху книжчину, – /…/ Запінено-злий: – Насолю комуністу! (АМ4:202). Зли́біда, ім., ж. р., Настраждалася в горі і в зли́біді, / Пропливла океани й моря. / Із-за Стугни і синьої Либеді / Розцвітає вечірня зоря (АМ2:188). Злидні-горе, ім., Посиплються на тебе злидні-горе. (БЛ:236). Злий-презлий, прикм, … На ногах кігті і лице зле-презле… (Сергій Сидорів:Київ. – 2001. – № 3-4:84) Злові́сно-чо́рний, прикм., Війни / Зловісно-чорні крила хижі... (АМ8:59). Зловорожо, присл., Та й очі блимають зловорожо / В той час, коли уста співають згоду і миролюбство (Аркадій Казка:172#1928-1920) Зловорожість, ім., ж. р. , Стою з розпаленим чолом / У зловорожості хуртовин (Святослав Гординський:Київ. – 2005. – № 7-8:100)
Зловредний, прикм., …Затопчи цього бездушного, зловредного, ким би він не був… (Василь Рубан:Київ. – 2000. – № 1-2:170) Злодій-зухвалець, ім., ч. р., …Й на мене, злодія-зухвальця, / І все ж, забувши про біду, іду до саду твого, йду… (Михайло Сіренко:Київ. – 2001. – № 3-4:103) Злодій-малюк, ім., ч.р., За яблуко, украдене в його садку, він руку вивихнув злодію-малюку. (М.Сір. 45:29). Злоді́йсько-пі́длий, прикм., Не з маршаллським злодійсько-підлим планом... (АМ3:198). Зломіщанський, прикм., …На гидь зломіщанську, розлючену бридь (Іван Драч:207#1980) Позлій, ім., Ах Стулиуст / Позлій і Вовкобій / і Чортогон! (Калинець І. Малий поетичний зільник. – 2000, :55)
|
Го́стро-лю́тий, прикм., ... морози гостро-люті, / Іній криє латаний рукав. (АМ3:169). Люті́зький, прикм., Та побачити лютізькі ночі чорні… (АМ5:173). Лють-зло́ба, ім., ж. р., Лізли фашисти здалеку й зблизька, / Аж захлиналися люттю-злобою. (АМ4:90). Лю́то-крива́вий, прикм., ...Фашисти повзуть по дорогах на люто-кривавий розбій. (АМ2:124); Щоб їх, – каже, –люто-кривавих, / Побило та закачало... (АМ6:121). Люто-прелюто, присл., На волі душа пече люто-прелюто, / Покарана, напевно, за рабство старе (Володимир Забаштанський:Київ. – 2000. – № 9-10:19) Розпла́та-лють, ім., ж. р., ˂парний фольклорний комплекс˃ Які ми з тобою ще будем багаті – /…/ Розплатою-люттю при спаленій хаті.(АМ2:113).
Месний, прикм., І той, хто влітку серце месне розкочегарив для добра (Петро Засенко:Київ. – 2001. – № 5-6:15)
|