- •Визначення технічних характеристик комп’ютерної мережі
- •Визначення ip-адреси
- •2 Визначення коефіцієнта надійності проходження ip-пакетів
- •Приклад
- •3 Розрахунок пропускної здатності окремої гілки мережі
- •4 Налаштовування клієнтського робочого місця для роботи в мережі у складі робочої групи Обладнання для роботи в локальній мережі
- •5.Робота із спільними ресурсами в локальній мережі
- •Створення спільного ресурсу
- •4.2 Використання спільних ресурсів
- •5 Робота з ftp-клієнтом
- •Список літератури
- •Список рекомендованих сайтів у мережі Internet
2 Визначення коефіцієнта надійності проходження ip-пакетів
При перевантаженні мережі або несправності обладнання можлива втрата окремих IP-пакетів. Це не завжди призводить до повної втрати даних, оскільки протоколи більш високого рівня, що використовуються для передачі даних, або самі прикладні процеси мають засоби для контролю цілісності даних і в разі втрати окремих пакетів ініціюють їх повторне відправлення. Втім низька надійність спричиняє значні затримки при передачі великих обсягів інформації, що при щільному завантаженні каналів може паралізувати мережу взагалі.
Низький коефіцієнт надійності передачі
пакетів (
)
може свідчити про перевантаження гілки
мережі, що розглядається, чи несправність
комунікаційного обладнання. У загальному
випадку коефіцієнт надійності визначається
за формулою
|
(1) |
Приклад отриманих після використання
команди PING
результатів наведено на
рисунку 1. де
– кількість відправлених пакетів;
– кількість отриманих пакетів;
=1,05
– коефіцієнт надійності за завантаженням
гілки мережі;
=1,2
– коефіцієнт, що враховує пікову
нерівномірність завантаження смуги
пропускання окремої гілки мережі.
Для визначення коефіцієнта надійності проходження IP-пакетів використовують консольну команду PING. Її синтаксис у загальному випадку виглядає так:
ping [-t] [-a] [-n число] [-l розмір] [-f] [-i TTL] [-v TOS] [-r число] [-s число] [[-j список_вузлів] | [-k список_вузлів]] [-w затримка] кінцеве_ім’я.
Параметр кінцеве_ім’я – IP-адреса або символьне ім’я вузла, для якого визначається статистика обміну пакетами.
Повний перелік параметрів та їх призначення наведені в таблиці 2.
Приклад
ping Sniper >snip_stat.txt
Тут Sniper – символьне ім’я комп’ютера в мережі;
>snip_stat.txt – перенаправлення виводу результатів з екрана до файла snip_stat.txt. Файл буде розташовано у поточній папці. Ця можливість є дуже корисною при подальшому обробленні отриманих даних для кількох вузлів. Текстові файли можна буде згодом роздрукувати чи імпортувати у який-небудь офісний пакет.
Таблиця 2 – Перелік параметрів команди PING
Параметр |
Призначення |
-t |
Відправлення пакетів на вказаний вузол мережі до команди переривання. Для виводу статистики та продовження відправки пакетів натисніть [Ctrl+Break], для зупинки – [Ctrl+C] |
-a |
Визначення IP-адрес за іменами вузлів |
-n число |
Задає кількість пакетів для відправлення |
-l розмір |
Розмір буфера відправки (не може бути більше, ніж граничний розмір IP-пакета – 65536 байт) |
-f |
Встановлення ознаки, що забороняє фрагментацію пакета |
-i TTL |
Задає строк життя пакета (поле „Time To Live”) |
-v TOS |
Задає тип служби (поле „Type Of Service”) |
-r число |
Зберігає в тілі пакета запис маршруту для вказаної кількості переходів між вузлами |
-s число |
Зберігає в тілі пакета запис часу проходження окремих вузлів для вказаної кількості переходів |
-j список_ _вузлів |
Вільний вибір маршруту між вказаними у списку вузлами |
-k список_ _вузлів |
Жорсткий вибір маршруту між вказаними у списку вузлами |
-w затримка |
Тайм-аут (час очікування) відповіді віддаленого вузла в мілісекундах |
Визначаємо коефіцієнт надійності передачі пакетів для обраного вузла мережі за формулою (1)
.
Для забезпечення статистичної достовірності 0,95 і виключення впливу тимчасових чинників слід виконати три спроби. Отримані результати усереднюються.
Рисунок 1 – Результати виконання консольної команди Ping.
