3 Розрахунок пропускної здатності окремої гілки мережі

Швидкість обміну інформацією між двома взятими окремо вузлами мережі залежить від максимально можливої швидкості роботи обох вузлів та комутатора. Визначення максимальної пропускної здатності окремої гілки мережі дозволяє визначити номінальну швидкість підключення вузла (наприклад, 10 чи 100 Мбіт/с) і реальну потужність каналу обміну даними (в Мбайт/с чи кБайт/с).

Для розв’язання цієї задачі використовується консольна команда PING. По-перше, потрібно створити потужний інформаційний потік (трафік) між вузлами, що підлягають аналізу; по-друге, треба по можливості виключити вплив інших прикладних процесів на завантаження каналу.

Для створення потужного трафіка використовуємо таку команду:

PING –N 1000 –L 1024 -F sniper.

Результатом її виконання буде відправка 1000 пакетів розміром 1024 байта кожний на вузол мережі з ім’ям Sniper. Ключ -F забороняє фрагментацію (розбиття на менші пакети). Після виконання команди буде виведено підсумкову статистику (див. рисунок 1), що містить кількість відправлених пакетів , кількість отриманих пакетів , кількість загублених пакетів , мінімальний , максимальний та середній час прийому-передачі пакетів (у мілісекундах) між указаними вузлами.

Для визначення пропускної здатності гілки мережі (в кБайтах/с) використовується формула

,

(2)

де – кількість відправлених пакетів;

L – довжина одного пакета в байтах;

– коефіцієнт надійності проходження пакетів (див. п.1.2);

– середній час прийому-передачі пакетів між вузлами;

1000 – коефіцієнт переводу в секунди (1 мс=1/1000 с);

1024 – коефіцієнт переводу в кБайти (1 кБайт=1024 байта).

Аналогічно можна отримати швидкість в Мбайтах/с. Для визначення швидкості підключення треба пропускну здатність у кБайтах/с помножити на 1024 (отримаємо швидкість у байтах/с) та на 8 (отримаємо швидкість у бітах/с). Після цього її можна порівняти із теоретично досяжною.

4 Налаштовування клієнтського робочого місця для роботи в мережі у складі робочої групи Обладнання для роботи в локальній мережі

Для роботи в мережі ПК повинен бути обладнаний мережною картою. Вони бувають у вигляді окремих плат розширення (PCI-карти) та інтегровані у материнську плату. За роз’ємом для підключення кабелю мережні карти поділяють на BNC (коаксіальний кабель), RJ-45 (вита пара) та Combo (обидва типи). За швидкістю підключення карти поділяють на 10 та 100 Мбіт/с

Адресація вузлів локальної мережі

На робочому столі відшукайте ярличок і увійдіть в Сетевое окружение. У лівій частині вікна, що з’явиться, виберіть Отобразить сетевые подключения, Создание нового подключения. Після запуску компонента Мастер сетевых подключений виберіть Далее і вкажіть Установить домашнюю сеть или сеть малого офиса. У результаті роботи буде створено Подключение по локальной сети. Викличте для нього контекстне меню і виберіть Свойства.

Перевірте наявність таких компонентів для роботи у мережі: Клиент для сетей Microsoft, Служба доступа к файлам и принтерам Microsoft, Протокол Интернета (TCP/IP) (рисунок 3а). Якщо який-небудь із них відсутній, слід встановити його, використавши для цього кнопку Установить, обрати потрібну категорію та компонент.

Для локальних мереж відведено діапазон IP-адрес із 192.168.0.0 до 192.168.0.255. Для невеликих мереж (без виділеного сервера) краще використовувати фіксовані адреси. Виділіть Протокол Интернета (TCP/IP) та натисніть кнопку Свойства (див. рисунок 3б). Задайте фіксовану IP-адресу (для кожного вузла слід змінити останню цифру) та маску підмережі 255.255.255.0 для кожного вузла (це дозволить використовувати до 255 вузлів у створюваній підмережі). При наявності шлюзу (комп’ютера, через який інші вузли матимуть доступ до глобальної мережі Internet чи іншої робочої групи у складі корпоративної мережі) слід вказати його адресу. При використанні Мастера

сетевых підключений, звичайно Internet-шлюзу, буде призначено адресу 192.168.0.1.

Кожен комп’ютер повинен мати унікальне ім’я. При його створенні не слід використовувати кириличні та спеціальні символи. Викличте контекстне меню для ярличка Мой компьютер, виберіть пункт Свойства, Имя компьютера, Изменить. Введіть у полі Имя компьютера обране для нього ім’я. Наприклад, MANAGER. Виберіть Компьютер является членом рабочей группы і задайте ім’я робочої групи (повинне бути однаковим для усіх комп’ютерів вашої робочої групи).

Після виконання наведених маніпуляцій буде запропоновано перезавантажити комп’ютер, для того щоб внесені зміни почали діяти. Увійдіть в Сетевое окружение, клацніть мишкою на команді Отобразить компьютеры рабочей группы, і ви побачите імена ПК вашої робочої групи.

а)	б)