2 Фізико-географічна характеристика нижньої частини басейну річки мокра сура 5

(2)

1. Відомості щодо видів техногенного впливу від споруди

(1)

Річка Мокра Сура (рис.2.1) бере свій початок із ставу на північній околиці с.Соколовка Верхньодніпровського району на висоті 150,5 м над рівнем моря і впадає в р.Дніпро з правого берега біля с.Дніпрове Дніпропетровського району, на висоті 51,2 м.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Рисунок 2.1 – Річка Мокра Сура

М 1:50000 1

(1)

Географічні координати точки витоку 48˚27' пн.ш і 34˚14' сх.д, гирла – 48˚19' пн.ш і 35˚09' сх.д. Довжина русла ріки 144 км, площа басейну 2830 км2.

(3)

3 Гідрологічна характеристика річки мокра сура

(2)

3.1. Водний та рівневий режим річки 5

(1)

Водний режим. Живлення р.Мокра Сура і її приток у витоках переважно снігове і дощове, джерельне живлення підтримує слабкий водотік в періоди літньо-осінньо-зимової межені, має значення також зарегулювання стоку в ставках. В середній ділянці верхньої частини басейну джерельне живлення відсутнє, тут спостерігається відтік підземних вод з долини Мокрої Сури в ріки Дніпро і Самоткань.

(2)

3.2 Льодові явища [5]

(1)

Льодові явища на річках спостерігаються у вигляді шуги, льодоставу і льодоходу. Льодостав на р.Мокра Сура у середньому встановлюється 7 грудня, закінчення льодових явищ – 20 березня, льодохід як правило не спостерігається………………………………………………….

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

(2)

3.3 Визначення максимального стоку річки Мокра Сура 5

(1)

Під максимальним стоком води річок і малих водотоків розуміють найбільші в році значення миттєвих або строкових витрат, які спостерігаються під час весняної повені або дощових паводків. Максимальний стік спостерігається в періоди повеней та паводків. Максимальні витрати води є дуже важливим елементом режиму річок і тимчасових водотоків.

(2)

1. Розрахунок максимальних витрат річки Мокра Сура

(1)

Для річок з тривалим стоянням максимальних витрат води весняної повені та дощових паводків (доба та більше) розрахунок проводиться за середньодобовими значеннями, менше доби – по миттєвим витратам води.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Для даного району Cs = 2Cv. За отриманим значеннями Cv, Р (%) і відношення Cs до Cv з використанням таблиці ординат кривих трипараметричного гамма-розподілу визначають модульний коефіцієнт забезпеченістю Р (К_Р) [13].

Розрахункова витрата Q_Р% визначається за формулою:

, (3.1)

де К_Р  модульний коефіцієнт;

Q₀ – нормальна витрата води, м³/с.

У даному випадку Р = 1%, Cv =0,8, Cs = 2 Cv і Q₀ = 84,5 м³/с; К_1% = 3,71.

(2)

Об’єм стоку заданої забезпеченості визначаємо за формулою:

W_(Р%)=0,001h_(1%) F (3.4)

де F – площа водозбору, км2;

h1% - шар стоку повені 1% забезпеченості, мм;

0,001 – коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

(2)

Отже, бачимо, що максимальна витрата води 1% забезпеченості річки Мокра Сура складає 379,3 м3/с. Це в чотири рази перевищує нормальну витрату води, яка складає 84,5 м3/с. У зв’язку з цим наукове обґрунтування рішень щодо боротьби із затопленням басейну річки Мокра Сура у період повені та паводків буде базуватись на наведених вище гідрологічних розрахунках.

(3)

ВИСНОВКИ

(2)

Об’єкт дослідження – текст дослівно повторює формулювання у завданні, рефератові та вступі .

Мета роботи – вибір текст дослівно повторює формулювання у завданні, рефератові та вступі .

В останні десятиліття на території України загострилася проблема затоплення земель. Останні дані спостережень свідчать про тенденцію до активізації цього негативного природно-техногенного процесу в регіональному масштабі та збільшенню затоплених площ.

Детально вивчивши та проаналізувавши гідроекологічний стан басейну річки Мокра Сура, виконавши наукове обґрунтування заходів боротьби з затопленням, дійшли до наступних висновків: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

(2)

Висновки автора

(1)

На підставі виконаних досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Затоплення як природне і техногенне явище, що охоплює загалом близько 70 тис.км2, або 12 % території держави, погіршує умови формування поверхневих і підземних вод та функціонування господарських об'єктів, знижує родючість ґрунтів.

2. Причини підтоплення можуть бути як природного, так і техногенного характеру. Серед природних виділяють: розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості, опади, ерозія річкових долин, водний режим річок, ступень дренованості рельєфоутворюючих відкладів. До причин техногенного характеру, насамперед, відносять: порушення умов стоку різними видами будівництва, незадовільний стан природних дренажних систем, незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, високий рівень техногенного навантаження на території.

3. Проблеми, пов'язані з затопленням земель, потребують невідкладного розв'язання як на державному, так і на місцевому рівні. Для цього необхідно розробити і затвердити в установленому порядку місцеві програми запобігання і боротьби з затопленням земель, передбачивши в них першочергові заходи.

4. Для рівневого режиму р.Мокра Сура характерна весняна повінь з стрімким підйомом води і літньо-осінньо-зимова межень, а також короткочасні підйоми води від зливових паводків. Пік підйому води від весняної повені приходиться в середньому на 11 березня, середня тривалість повені 39 діб.

5. Весняна повінь на р.Мокра Сура спостерігається кожен рік. Середня дата початку повені – 27 лютого. Максимальна витрата води спостерігається у середньому 11 березня, кінець повені – 7 квітня. Середня тривалість повені складає 39 діб, найбільша тривала 61 добу (1974 р.), найменша – 13 діб (1951 р.). Середній обсяг стоку повені складає 5,8 млн. м3, найбільший – 22,6 млн.м спостерігався у 1970 р. _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Приклади оформлення бібліографічних описів типових інформаційних джерел