- •Поверхневі фіз-хім процеси
- •1. Основні поняття і особливості стану поверхні твердого тіла, суть поверхневих перекручквань
- •2 Поняття фізичної і хімічної неоднорідності поверхні твердого тіла.
- •3 Порівняльна характеристика поверхневої енергії і поверхневого натягу, їхня розмірність.
- •4 Поверхневий шар твердого тіла, згущення поверхневої енергії.
- •Поняття поверхневої та повної енергії кристалічних тіл.
- •6. Основні поняття з термодинаміки, термодинамічні параметри, функціх стану.
- •9 Загальна характеристика методів розрахунку вільної енергії Гібса..
- •7 Основні термодинамічні рівняннядля опису енергії поверхневих шарів.
- •8 Характеристичні функції(6), термодинамічні потенціали, оцінка спрямованості протікання реакцій
- •10. Охарактеризувати поняття адсорбції. Основне рівняння адсорбції.
- •11. Фізична і хімічна адсорбція. Відміна між ними.
- •12.Хімічна адсорбція, перехід від фізичної до хімічної адсорбції.
- •13. Змочування і розтікання рідини на поверхні твердих тіл.
- •14. Умова рівноваги при контакті рідини з твердим тілом. Міра змочувальної здатності рідини.
- •15. Розтікання, рівняння Юнга.
- •16. Адгезія, робота адгезії рідини.
- •17. Порівняльний аналіз явищ адгезії і когезії.
- •18. Енергія границь зерен кристалла.
- •19. Обгрунтувати умови можливості протікання процесу кристалізації.
- •20. Поняття зародкоутворення. Критичний розмір зародку
- •21. Закон дифузії Фіка
- •22. Поверхнева диффузія, самодиффузія, гетеродиффузія.
- •23. Основні параметри, що характеризують диффузію.
- •24. Коефіцієнт диффузії, фактори, що впливають на коефіцієнт диффузії.
- •25. Механізми спікання твердих тіл, що контактують у точці.
- •26. Поверхнева дифузія при спіканні твердих тіл, при поверхневий шар.
- •27. Основні поняття фізики міцності та пластичності поверхневих шарів твердих тіл. Теоретична та реальна міцність твердих тіл.
- •28. Типи дефектів твердих тіл. Поверхневі дефекти.
- •29. Дислокації, їх види, взаємодія і переміщення дислокацій.
- •30. Вплив поверхні на процесс пластичної деформації твердих тіл.
- •31. Дати оцінку поведінки поверхневих шарів при пластичній деформації; Особливості переміщення дефектів поблизу вільних поверхонь; градієнт щільності та швидкості дислокацій поблизу поверхні тіла.
- •32.Стадії мікропластичної деформації в при поверхневих шарах кристалів.
- •33. Бар”єрний ефект приповерхневих шарів при деформуванні матеріалів, його фізична суть.
- •34. Загальна характеристика середовищ, групи середовищ.
- •35. Елементарні процеси взаімодії металів з газами.
- •36. Адсорбційний ефект Ребіндера(зміна механічних властивостей тіл під дією адсорбційно-активних середовищ).
- •37. Загальна класифікація методів нанесення покриттів; поняття процесів осадження плівок і покритів.
- •38. Класифікація методів нанесення покриттів за станом матеріалу, що наноситься на поверхню твердого тіла.
- •39. Фізичне і хімічне осадження із парової фази; стадії процесу осадження плівок і покриттів.
- •40. Характеристика процесів випаровування та розпилення металів.
- •41. Вплив плівок на фізико-механічні властивості матеріалів(ефекти Роско, Крамера і інші)
- •42. Адгезія і когезія плівок та покриттів. Робота адгезії.
- •43. Визначити основні процеси, що супроводжують відрив плівок; Складові, від яких залежить адгезійна міцність та сила зчеплення плівок до твердих тіл.
- •44. Теоретичні критерії адгезії та контактної активності плівок і покриттів.
- •45. Класифікація методів нанесення газотермічних покриттів.Загальна характеристика процесів утворення контакту при газотермічному напилюванні.
- •46. Плазмове напилювання; утворення фізичної площі контакту при ударній взаємодії частинок з поверхнею твердого тіла.
- •47. Механізм активації при газотермічному напилюванні (канали активації).
- •48. Температурний режим у між фазній зоні в умовах плазмового напилювання.
- •49. Роль поверхневої енергії і дефектів у підвищенні контактної температури при плазмовому напилюванні.
- •50. Формування хімічних зв”язків і міжфазної зони при плазмовому напилюванні.
21. Закон дифузії Фіка
Диффузия – это распостранение вещества в какой-либо среде в направлении убывания его концентрации, обусловленное тепловым движением атомов, молекул, ионов.
1 закон Фика Диффузия наблюдается при неравномерном распределении диффузицирующих компонентов в материале. В результате получается направленный поток атомов из-за наличия градиента концентрации или химического потенциала. Поток через заданную плоскость (или через границу фаз) пропорционален градиенту концентрации. Если градиент концентраций первого компонента направлен по оси Х, то поток этого компонента вдоль этой оси равен:
Y = - D ( ∂ C / ∂ X)
D – коэффициент диффузии.
Размерность:
Y[кг / м² * сек] = - D [м² / сек] * dc/dx [кг / м³/м]
Первый закон действует для стационарного состояния.
2 закон Фика
Если стационарное состояние не достигнуто, т.е. концентрация в каждой точке меняется в зависимости от времени, то более удобно использовать другое выражение, которое получим из первого уравнения и баланса (анализа) вещества.
В некоторой точке в данный момент времени скорость изменения концентрации во времени ∆C/∆t связано с коэффициентом диффузии следующим уравнением (зависимостью): ∂ C / ∂ t = D ( ∂ ²C / ∂ X² )
Часное решение для линейного размера R – область занятую диффузией, характеризующую веществом..
Можно получить закон увеличения вещества со временем, в виде:
R = K√ Dt K = 2
22. Поверхнева диффузія, самодиффузія, гетеродиффузія.
Диффузия – это распостранение вещества в какой-либо среде в направлении убывания его концентрации, обусловленное тепловым движением атомов, молекул, ионов. Диффузия возможна после растекания, смачивания жидкой фазы по поверхности твёрдого тела. Перемещение атомов в следствии тепловых колебаний атомов, перескоки их в соседние позиции, с частотой тепловых флуктуаций сохраняется при всех видах диффузии. Самодиффузия состоит из флуктуационных перескоков однотипных атомов. Диффузия по поверхности осуществляется флуктуационным путём, но при этом требуемая тепловая флуктуация меньше, т.к. работа необходимая для того чтобы оторвать атом от его соседей при перескоке в следующую позицию на поверхности меньше. С другой стороны, количество атомов участвующих в поверхностных диффузиях меньше чем в случае объёмной диффузии. Эффект гетеродиффузии – это эффект перемещения химически разнородных атомов.
23. Основні параметри, що характеризують диффузію.
Диффуззия – это распостранение вещества в какой-либо среде в направлении убывания его концентрации, обусловленное тепловым движением атомов, молекул, ионов.
Диффузия возможна после растекания, смачивания жидкой фазы по поверхности твёрдого тела. Перемещение стомов в следствии тепловых колебаний атомов, перескоки их в соседние позиции, с частотой тепловых флуктуаций сохраняется при всех видах диффузии.Коэффициент диффузии равен:D = D0 exp (- Q/RT),D0 – предэкспоненциальный множительЭтот множитель выведен экспериментально для каждой диффузной пары и ищется в справочниках.
D = D0 exp (- Q/RT), D0 – предэкспоненциальный множитель
Этот множитель выведен экспериментально для каждой диффузной пары и ищется в справочниках.Часный случай энергии активации диффузии находится в виде:Q = Q о д + Q м д, Qо д – энергия образования дефекта,Q м д – энергия миграции дефекта.Факторы, влияющие на коэффициент диффузии:
э
нергия
активации дифференциально меньше для
небольших атомов внедрения, чем для
больших атомов замещенияэнергия активации меньше для диффузии в металле – растворимом теле с более низкой температурой плавления
энергия активации меньше для диффузии в решётке с меньшим атомным коэффициентом упаковки.
