Кістки нижньої кінцівки

Кістки тазового поясу (ст. 75). (16).

Кубова кістка (тазова, безіменна). Вона складається з трьох кісток: клубової (здиханної), сідничної та лобкової. Ці три кістки тісно пов’язані між собою та поєднуючись утворюють вертлюжну впадину, в яку входить голівка стегна (зовнішній бік).

Клубова кістка. Ця кістка утворює саму широку частину тазу. ЇЇ верхній край – клубовий гребінь - вигнутий S- подібно; на ньому знаходяться три паралельні шершаві лінії – зовнішня, середня і внутрішня (зовнішній та внутрішній бік). Клубовий гребінь закінчується спереду виступом – передня верхня клубова (здиханна) ость, під нею знаходиться передня нижня клубова ость. На задньому кінці помітні задня верхня та задня нижня клубові ості. Нижче знаходиться глибока дугоподібна виїмка. Бокова сторона крила клубової кістки увігнута і на ній видно декілька шершавих ліній (зовнішній бік).

Сіднична кістка. На ній виділяють тіло та дві гілки. Тіло трикутне. На межі тіла кістки та низхідної гілки, яка відходить назад дуже гострий виступ – ость сідничної кістки (зовнішній і внутрішній бік), під нею знаходиться низхідна гілка сідничної кістки. Висхідна та низхідна гілки утворюють, орієнтовно, прямий кут. Де сходяться дві гілки сідничної кістки, на ній розміщений спрямований назад і вниз масивний сідничний бугор.

Лобкова кістка. Лобкова кістка також складається з двох гілок – горизонтальної та низхідної. Горизонтальна гілка йде у напрямку до середньої лінії, звужується і є майже трьохгранною. Верхній край горизонтальної гілки називається гребенем лобкової кістки. На кінці низхідної гілки є велика суглобова поверхня.

Обидві тазові кістки утворюють разом з крижами кісткове кільце.

Кістки вільної нижньої кінцівки (20).

Стегно. (ст. 77, 78). (17, 17.1) Стегнова кістка є самою довгою кісткою скелету і під час стоячого положення йде від тазу вниз і навскіс досередини. Зверху знаходиться покрита хрящем напівсферична суглобова голівка, нижче шийка вісь якої утворює з тілом кут близько 45°. За шийкою стегна ззаду і збоку знаходиться великий вертел, ззаду зсередини – малий вертел, а між ними проходить міжвертельний гребінь. Рядом з ним на внутрішньому боці великого вертела знаходиться вертельна ямка.

Тіло кістки спереду пряме, а збоку вигнуте назад. Потовщений нижній кінець стегна утворює два виростки – внутрішній і зовнішній, які стикаючись спереду утворюють плоску площадку. Зовнішній виросток ширший і коротший, ніж внутрішній та виступає більше вперед. Ззаду між виростками знаходиться заглиблення. Бокова поверхня виростків шершава і на ній є над виростки. Виростки покриті хрящем. Їх загальний вигляд знизу нагадує копито.

Спереду між стегном і гомілкою знаходиться трикутна колінні чашка, яка вставлена в сухожилля чотириголового м’язу стегна. Передня поверхня колінної чашки шершава, задня – покрита хрящем і розділена поздовжнім гребенем на дві площадки.

Кістки гомілки (ст. 80, 81). (18, 18.1) Гомілка складається з двох кісток, які розташовані поряд; досередини знаходиться великогомілкова кістка, ззовні – малогомілкова. Великогомілкова кістка відповідає ліктьовій кістці, а малогомілкова – променевій кістці передпліччя.

Великогомілкова кістка. Верхня частина великогомілкової кістки потовщена, на ній є зовнішні та внутрішні виростки. На внутрішньому виростку є суглобова поверхня для поєднання з малогомілковою кісткою. На виростках розміщуються дві увігнуті суглобові поверхні, відділені один від одного шершавим підвищенням. Під виростками спереду знаходиться бугор, що сильно виступає і який переходить в S- подібний довгий гребінь. Медіально (до середини) від гребеня поверхня кістки не покрита м’язами. Нижній кінець кістки має чотирикутну форму, на його внутрішньому боці виступає внутрішня кісточка. На зовнішньому боці є виїмка для малогомілкової кістки.

Малогомілкова кістка. Верхній кінець малогомілкової кістки прилягає до великогомілкової під її зовнішнім виростком.

Малогомілкова кістка тонша від великогомілкової, її голівка закінчується верхівкою. На внутрішній поверхні голівки є суглобова поверхня, яка разом з суглобовою поверхнею зовнішнього виростка великогомілкової кістки утворює спільний суглоб. Нижню частину малогомілкової кістки складає зовнішня кісточка, яка розташована нижче і більше ззаду, ніж внутрішня кісточка великогомілкової кістки. На внутрішній поверхні кісточки є плоска суглобова поверхня.

Кістки стопи (ст. 83, 85.) (19, 19.1).

Стопа складається з трьох частин: передплесна, плесна і пальців. Передплесно складається з семи кісток і являє собою задню частину стопи. Кістки передплесна розвинені значно сильніше чим кістки зап’ястя, оскільки вони є опорою тіла. Вони не утворюють таких рівномірних рядів, як кістки зап’ястя.

Самою високою частиною передплесна є надп’яткова або таранна кістка. Тільки ця кістка утворює суглоб з гомілкою. Тіло таранної кістки кубовидне, на верхній його частині є блоковидна суглобова поверхня. Передня частина таранної кістки має голівку і шийку. Довга вісь кістки спрямована навскісно вперед. Блок покритий зверху і з обох боків хрящем та звужуються назад. На нижній частині тіла знаходиться три суглобові поверхні.

П’яткова кістка – сама велика кістка передплесна. Головну частину п’яткової кістки складає її тіло, що має ззаду виступаючий шершавий бугор, від якого донизу відходять два відростка, на які стопа опирається під час ходьби. На верхньому боці знаходяться три суглобові поверхні для утворення суглобів з таранною кісткою.

Човновидна кістка знаходиться попереду таранної, дещо всередину і утворює з нею суглоб. На її передній частині знаходяться три суглобову поверхні, що утворюють суглоб з трьома клиновидними кістками, які розташовані попереду.

З клиновидних кісток перша сама велика і друга – сама мала.

Кубовидна кістка має форму неправильного куба і лежить попереду п’яткової кістки, з якою вона утворює суглоб.

Скелет плесна складається з п’яти зігнутих трубчастих кісток. Плеснова кістка великого пальця є самою товстою, плеснова кістка пальця, який знаходиться поряд – самою довгою, а плеснова кістка п’ятого пальця – самою короткою. Трикутне потовщення основ плеснових кісток має плоску суглобову поверхню. Тільки суглобова поверхня першої кістки відрізняється від інших, так як вона – увігнута; голівки плеснових кісток стиснуті з боків.

Фаланги пальців ноги за кількістю кісток не відрізняються від фаланг пальців руки, однак вони значно менші. Виключенням є фаланги великого пальця ноги.

З підошовного боку до голівки плеснової кістки великого пальця прилягають дві сесамовидні кістки. Такі кістки зустрічаються також біля п’ятого пальця, рідше біля другого.

Поєднання кісток тазу (ст. 92). (21) Таз утворений крижовою кісткою, тазовими кістками і поєднаною з крижовою кісткою куприковою кісткою. Таз складається з верхньої великої та нижньої малої порожнин, тобто з великого та малого тазу. Ці порожнини відділяються одна від одної лінією, яка чітко виражена на крижовій та клубовій кістках. Відмінність чоловічого та жіночого тазу особливо чітко сприймається саме в цій частині. Так, жіночий таз ширший, ніж чоловічий, а його порожнина більша, ніж у чоловічого.

Крижова кістка вклинюється між клубовими кістками і витримує тиск ваги всього тіла. Таз відповідає на тиск як важіль з двома плечима. Таз є еластичним склепінням, роль якого полягає в послабленні поштовхів під час впливу сили знизу та зверху.

Поєднання кісток: стегна і тазу (ст. 89, 90, 94). (22, 22.1).

Кульшовий суглоб утворюється глибокою впадиною тазової кістки і голівкою стегна. У порівнянні з плечовим суглобом рухи в кульшовому суглобі дещо обмежені, однак все ж таки вільні.

Рухомість стегна певною мірою визначається глибиною вертлюжної впадини. Так як шийка стегна утворює певний кут з поздовжньою віссю кістки, стегно обертається навколо осі, що проходить через центр голівки стегна і між виросткову ямку нижнього епіфізу. Стегно може також здійснювати і кругові оберти, описуючи конус, в межах якого воно може рухатися як маятник, тобто згинатися і розгинатися, приводитися і відводитися і певною мірою обертатися довкола своєї поздовжньої осі. Згинання і розгинання відбувається довкола поперечної осі, що поєднує голівки обох стегон.

Поєднання кісток: стегна, великої гомілкової і малої гомілкової (ст. 96, 97, 98, 99). (23, 23.1).

Колінний суглоб стегон утворений виростками стегна і відповідними суглобовими поверхнями великогомілкової кістки. В утворенні цього суглобу бере участь і колінна чашка, суглобова поверхня якої при розігнутому положенні колінного суглобу прилягає до надколінної суглобової поверхні стегна.

Колінний суглоб дуже сильний. Голівка малогомілкової кістки поєднана з великогомілковою кісткою окремим суглобом. Нижня суглобова поверхня стегна нагадує два пів циліндра. Головний рух суглобу – згинання і розгинання – здійснюється вздовж поперечної осі. Колінні чашка рухається по великій суглобовій поверхні стегна, ковзаючись вверх і вниз.

Цей рух спрямовується зв’язкою наколінника, що є продовженням сухожилля чотириголового м’язу стегна. Під час максимального розгинання колінна чашка знаходиться над великою суглобовою поверхнею стегна. При згинанні під прямим кутом колінні чашка знаходиться в ямці між виростками стегна і великогомілковою кісткою, і коліно набуває округлої форми. При згинанні коліна з утворенням тупого кута колінна чашка лежить на великій суглобовій поверхні стегнової кістки.

Поєднання кісток гомілки. Верхні та нижні епіфізи кісток гомілки пов’язані між собою малорухомими суглобами.

Поєднання кісток стопи (ст. 101).

Розрізняють суглоби кісток передплесна, суглоби між передплесном і плесном, суглоби між плесном та пальцями стопи.

Із суглобів передплесна самим важливим є голіностопний (над таранний) суглоб.(ст. 101) (24). Суглоб утворюється нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки і суглобовими поверхнями внутрішньої і зовнішньої кісточок. Блок таранної кістки є голівкою суглобу, бокові поверхні якої стискуються кісточками.

Вісь руху голіностопного суглобу йде від центру зовнішньої кісточки і проходить нижче внутрішньої кісточки до внутрішнього боку блока таранної кістки. Стопа згинається і розгинається, тобто вона рухає як важіль, що має два плеча, точка опори якого знаходиться в голіностопному суглобі. При завершенні згинання стопа не знаходиться в одній площині з гомілкою, а утворює з нею тупий кут. Стопа певною мірою повертається всередину та назовні.

Суглоби між передплесном і плесном - малорухомі, поверхні кісток притискаються одна до одної.

Плесно – фалангові суглоби утворюються голівками п’яти плеснових кісток і суглобовими поверхнями на основі перших фаланг пальців. Сесамовидні кістки є біля плесно-фалангових суглобів великого пальця і мізинця.

Плесно-фалангові суглоби є вільними суглобами з обмеженою рухомістю, в яких здійснюється тільки два види рухів – згинання і розгинання. Суглоби між фалангами пальців схожі на відповідні суглоби пальців кисті.