89.Виробничий потенціал Карпатського екон району.

Створений в регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність являются прямим наслідком реалізації економічної політики радянської влади в західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничихх потужностей (і в першу чергу — в природоексплуатуючих галузях) благодатний край був фактично претворений в сировинний придаток імперії. Регіон успадкував від бувшого СРСР економічно невиправдану структуру машинобудування: в большості випадків підприємства галузі получали комплектуючі деталі із-за кордонів України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу меліоризацію машинобудування, то тепер виправити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішно-носочні вироби, верхній і більевий трикотаж, взуття і другі товари народного вжитку. Питома вага цієї галузі в загальному об’ємі витобництва промислової продукції в Львівскій області складає 12,6 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівецькій - 24,7 %. Грунтово-кліматичні умови, сприятливі для виробництва сільськогосподарської сировини, забезпечили розвиток в регіоні майже всіх підгалузей харчової промисловості — м’ясної, молокопереробної, цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної, маслоробної мукомельної, крохмало-паточної, виноробства та ін. В Карпатському регіоні є достатня сировинна база для розвитку лісопромислового комплексу: запаси деревини в розрахунку на душу населення в 4 … 6 разів превищує средній показник по Україні. Лісопромисловий комплекс регіону спеціалізується на виготовленні меблів, мебельних заготовок, клеєної і струганої фанери, дерево-стружечних плит, пиломатеріалів, а також продукції лісохімії. Розвиток в регіоні промисловості будівельних матеріалів спирається на влвсну сировинну базу. Тут знаходяться підприємства по виробництву цементу різних марок, залізобетонних конструкцій і деталей, вапна, асбесту, цегли, керамічних блоків, черепиці, кафелю, будівельного скла. В структурі промислової продукції регіону на промисловість будівельних матеріалів приходиться 3 … 4 %.

90. Природно-ресурсний потенціал Карпатського економічного району.

Природні умови Карпатського регіону специфічні. На нього впливають гори Карпати. Мінерально-сировинні ресурси. На території регіону залягає понад 25 видів корисних копалин: родовища кам'яного і бурого вугілля, сірчаних руд, калійних солей, нафти і газу державного значення, цементної сировини, вапняків, гіпсу, різновидні глини для виробництва стінових матеріалів (цегли, блоків тощо); у регіоні є поклади дорогоцінних каменів. Земельні ресурси Землезабезпечення населення в регіоні невисоке, але досить освоєні земельні угіддя. Структура земельних угідь, їх склад впливають на розвиток і спеціалізацію як сільського господарства, так і інших галузей. Земельний фонд, з погляду агровиробничих властивостей, має невеликий природно-ресурсний потенціал, горбистий і хвилястий передгірський рельєф місцевості призводить до частих змивів посівів і розмиву фунтів, селевих явищ тощо. Землі гірської зони є найбільш придатними для пасовищ і сіножатей. Водні ресурсиОсновними водними артеріями є ріки Тиса, Дністер і Прут. Карпатський регіон с значно краще забезпечений водними ресурсами, ніж Україна в цілому. Рівень забезпеченості річковим стоком в середньому в рік становить 75% та 95%. Наземні водні ресурси, поряд із водами водосховищ річок, включають штучні водойми та ставки. Найбільша кількість водосховищ та ставків є у Львівській обл. - 22 водосховища та 1183 ставки. Площі, зайняті водними і водогосподарськими об'єктами, значно коливаються у своїх розмірах. Зокрема у Львівській області вони становлять 53,8 тис. га, у Закарпатській, Чернівецькій та Івано-Франківській - близько 20 тис. га. Лісові ресурси Карпатський економічний регіон найбільш багатий на лісові ресурси порівняно з іншими регіонами України. їх загальна площа перевищує 40 %. Природний склад лісів досить різноманітний - хвойні та твердолистяні поради складають більше половини. Лісоутворюючими є ялина, смерека, сосна, бук, дуб, а також - граб, ясень, клен, береза, осика. За віковою структурою переважають молоді (52 %) і середньовікові ліси (33 %). Не дивлячись на високу залісненість території регіон не забезпечує власні потреби деревообробної та меблевої промисловості. Велику роль у лікувальному процесі мають запаси озокериту і торфогрязі. Цей вид ресурсів використовується на курортах Трускавця, Моршина, Великого Любеня, Шкла, Немирова, Черче.