- •1.Ре в системі наук.
- •2.Завдання та функції ре, її практичне значення.
- •3.Фактори регіонального розвитку та їх характеристика.
- •4.Принципи регіонального розвитку та їх характеристика.
- •5.Передумови формування конкурентних переваг регіону.
- •6.Напрями зміцнення конкурентних позицій регіону.
- •7.Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •8.Теорія розміщення промисловості Альфреда Вебера.
- •10.Теорія організації економічного простору Августа Леша.
- •12.Класична модель розміщення Йоганна Генріха фон Тюнена.
- •9. 11.Теорія центральних місць Вальтера Кристаллера.
- •13.Предмет, об’єкт та завдання дисципліни ре.
- •14. Картографічний метод і гіс-технології в ре.
- •15.Балансовий метод та його застосування у територіально-економічному аналізі.
- •16.Статистичний метод в регіональній економіці.
- •17. Основні закони економічного розвитку регіонів.
- •18.Закономірність територіального поділу суспільної праці.
- •19.Закономірність концентрації та комплексного розміщення продуктивних сил.
- •20.Принципи раціонального розміщення виробництва.
- •21.Принцип збалансованості і пропорційності в регіональній економіці.
- •22.Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
- •23.Принцип урахування міжнародного територіального поділу праці.
- •24.Принцип забезпечення екологічної рівноваги.
- •25.Егп і його вплив на ре.
- •26.Демогріфічні чинники регіон. Розвитку.
- •27.Адміністративно-територіальний чинник регіон. Розвитку.
- •28. Науково-технічний прогрес як чинник розвитку регіонів України.
- •29. Соціально-економічні чинники регіонального розвитку.
- •30. Транспортний фактор та його вплив на регіональну економіку.
- •31. Природні чинники (сировинний, паливно-енергетичний, водний) та вплив їх на розміщення виробництва.
- •32. Природно-ресурсний потенціал України, його економічна оцінка.
- •33.Кластер – як інструмент регіонального розвитку.
- •35.Демографічні передумови розвитку економ. Укр.
- •36.Сутність державної регіональної політики, її мета та завдання.
- •37.Інструменти і механізми реалізації регіональної політики в Україні.
- •38.Види регіональної економічної політики та їх характеристика.
- •39.Принципи регіональної економічної політики.
- •40.Агропромислова інтеграція, її види та переваги
- •41.Вугільна промисловість України, сировинна база, особливості розташування.
- •42.Нафтова і нафтопереробна промисловість України, перспективи її розвитку.
- •43. Газова промисловість України, проблеми та перспективи розвитку.
- •44. Електроенергетика - провідна галузь економіки України.
- •45. Металургійний комплекс його структура і особливість розміщення в Україні.
- •46. Галузева структура та міжгалузеві зв'язки машинобудівного комплексу України
- •47. Основні чинники розміщення важкого машинобудування України.
- •48.Хімічний комплекс України,його структура і особливості розміщення.
- •49. Територіальна організація лісопромислового комплексу в Україні.
- •50.Агропромисловий комплекс, його стуктура і особливості розміщення в Україні.
- •51.Харчова промисловість України, особливості її розміщення.
- •52. Комплекс галузей легкої промисловості, особливості його розміщення в Україні.
- •53. Будівельний комплекс, його структура і особливості розміщення в Україні.
- •54. Транспортний комплекс та його вплив на розвиток регіонів України
- •55. Екологічні проблеми регіонів України.
- •56.Вугільна промисловість України, розміщення і регіональна структура.
- •57.Сучасний адміністративно територіальний поділ України.
- •58.Поняття демографічної кризи чинники та наслідки.
- •59.Нафтова промисловість України. Розміщення та регіональна структура.
- •60.Розміщення та використання нерудних корисних копалин в Україні.
- •61.Загальна характеристика металургійного комплексу України та його територіальна структура.
- •62.Соціально-економічна сутність районування та його схеми.
- •71. Види доступності в рамках тер. Торг. Систем.
- •63.Характеристика і особливості поширення в Україні основних видів горючих корисних копалин.
- •64. Відмінності соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •65. Соціально-економічні проблеми регіонів України.
- •66. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •67. Сутність господарського комплексу, шляхи та наслідки його розвитку.
- •68. Сутність поняття «галузь господарства», її види.
- •69. Сутність, види та значення торгівлі в структурі господарства країни.
- •81. Основні напрями соціально-економічного розвитку Східного економічного району.
- •72. Концепція стійкого роз-ку: сутність, значення і принципи.
- •70. Торговельний потенціал регіонів України та фактори його формування.
- •71. Види доступності в рамках територіальних торговельних систем.
- •72. Концепція стійкого розвитку: сутність, значення I принципи.
- •73. Типи ек. Районів та їхні цільові функції.
- •74. Регіональні особливості демографічної ситуації в України.
- •75. Регіональні особливості міграційних процесів в України.
- •76. Місце і роль Донецького економічного району в економіці України.
- •77. Основні напрями соціально-економічного розвитку Донецького економічного району.
- •78. Природно- ресурсний потенціал Придніпровського економічного району та його оцінка.
- •79. Галузева і територіальна структура Придніпровського економічного району.
- •80. Демографічний потенціал Східного економічного району та його оцінка.
- •81. Основні напрями соціально-економічного розвитку Східного економічного району.
- •82. Місце і роль Центрального економічного району в економіці України.
- •83.Виробничий потенціал Центрального економічного району та його оцінка.
- •84.Природно-ресурсний потенціал Поліського економ. Району та його оцінка.
- •85.Основні напрями соц.-економ. Розвитку Поліського економ району.
- •86.Галузева і територіальна структура Подільського економ району.
- •87.Демографічний потенціал Подільського економ району та його оцінка.
- •88.Місце і роль Карпатського економ. Району в економіці України.
- •89.Виробничий потенціал Карпатського екон району.
- •90. Природно-ресурсний потенціал Карпатського економічного району.
- •91. Основні напрями соц.-економ. Розвитку Причорноморського економ. Району.
- •92. Галузева і терит. Структура Причорнорм екон. Району.
- •93.Екологічні проблеми Причорноморського економ. Району та шляхи їх вирішення.
- •94.Екологічні проблеми Карпатського економ. Району та шляхи їх вирішення.
- •1.Ре в системі наук.
- •2.Завдання та функції ре, її практичне значення.
6.Напрями зміцнення конкурентних позицій регіону.
розвиток і розміщення підприємств з виходом на ринки поза межами регіону;
маневрування паливно-енергетичними ресурсами, запасами, тарифами;
формування і використання науково-освітнього потенціалу, розвиток інноваційних процесів у регіонах;
збереження і ефективна експлуатація екологічних систем;
формування міжрегіональних систем зв’язку і телекомунікацій;
розвиток транспорту міжнародного призначення;
налагодження раціональних і міжрегіональних поставок природних ресурсів, сировини, матеріалів;
розвиток міжрегіональних маркетингових центрів.
7.Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
Економічні райони України:
Донецький (Донецька, Луганська області);
Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області);
Східний (Полтавська, Сумська, Харківська області);
Центральний (Київська, Черкаська області, м. Київ);
Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області);
Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області);
Південний (Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, м. Севастополь);
Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області).
Проект мережі економічних районів у цілому відповідає науковим критеріям економічного районування. Однак він не позбавлений і деяких недоліків. Насамперед, це стосується виділення Поліського економічного району в складі Житомирської, Рівненської, Волинської та Чернігівської областей. Слід урахувати, що Полісся — це природна зона, а природний чинник хоч і має важливе значення, не може бути основним районоутворюючим фактором в економічному районуванні. Крім того, Київська, Житомирська, Чернігівська і Черкаська області — це нерозривні складові великого територіально-виробничого комплексу, що знаходиться в зоні інтенсивного районоформуючого впливу Києва.
З погляду географічного визначення, невдалою є назва Східного економічного району. Точніше його необхідно було б називати Північно-Східним районом. З урахуванням зазначеного Поліський економічний район слід виділяти у складі Волинської і Рівненської областей, а його назва більш правильною має бути — Західно-Поліський. Центральний економічний район повинен охоплювати Житомирську, Черкаську, Чернігівську та Київську області, а також м. Київ. Назву Східного району доцільно замінити на Північно-Східний.
8.Теорія розміщення промисловості Альфреда Вебера.
Німецький економіст і соціолог А. Вебер (1868—1958) сформулював першу цілісну теорію розміщення промислового виробництва у монографії "Теорія розміщення промисловості", 1909). Він увів поняття "фактор розміщення” ("штандортний фактор") як економічну вигоду господарської діяльності залежно від розміщення. Переважно оптимальним є таке розташування об'єкта, за якого витрати на виробництво і збут продукції мінімальні. На його думку, розміщення промисловості визначається співвідношенням транспортних витрат і затрат праці, а також впливом фактора агломерації — зосередження промисловості у певному місці. Вигода агломерації залежить не від близькості до географічного пункту, а від технічної і просторової концентрації виробництва, можливості використання спеціалізованої ремонтної бази, іншої інфраструктури (тепер це називається "агломераційним ефектом").
За А. Вебером, геометрично підприємства слід розміщувати між родовищами сировини і місцями її споживання. Основний критерій оптимального розміщення — мінімізація сумарних витрат на виробництво і збут продукції. Теорія Вебера поступово ускладнювалась. Зараз вона доповнена такими категоріями, як фактор інерції розміщення (впливу старих виробничих потужностей на розміщення нових); величина ринкових (збутових) зон; вплив держави на регулювання виробництва; вплив НТП; проблеми екологічного характеру. Поняття агломераційного фактора замінено поняттям інфраструктури.
Модель Вебера й досі залишається основною теорією розміщення промисловості. Більш досконала теорія ще не розроблена. Класифікація факторів розміщення виробництва Вебера також залишається найважливішою.