1.2.4. Особливості роботи з референц-файлами.

Референц-файли – це допоміжні векторні і растрові файли, які можна під’єднати до робочого векторного файлу. Референц-файл в процесі роботи неможливо пошкодити. Проте його буде видно на екрані, а до об’єктів векторного референц-файлу можна під’єднувати елементи робочого файлу.

В якості референц-файлів в роботі використовують один векторний файл прив’язки ортофотознімків і растрові – ортофотознімки. Доступ до діалогу роботи з референц-файлами (рис.16) реалізують командами File→Reference.

Рис.16. Діалог роботи з референц-файлами

Перехід між векторними і растровими референц-файлами виконують через команду меню Display. Тут необхідно вибрати одну з опцій: Design або Raster, в залежності від типу файлу. Файл прив’язки ортофотознімків є векторний (в своїй роботі я не буду використовувати файл прив’язки) . Він містить прямокутні комірки, кожна з яких має свій порядковий номер. Файл під’єднюють командами Tools→Attach. Після цього переходять до опції Raster і під’єднюють растрові файли ортофотознімків: Tools→Attach→Interactive. Як зрозуміло з команди – растри під’єднюють вручну. Для цього потрібно вибрати необхідний растр і розмістити його в комірці з відповідним номером. Межі растру повинні точно відповідати межам комірки векторного референц-файлу. Це реалізують шляхом доснапування до протилежних вершин рамки комірки. Так під’єднюють всі необхідні растри.

1.2.5. Дешифрування об’єктів.

Дешифрування об’єктів (Таблиця 2) виконують з метою обліку площ земель, які займають ці об’єкти. Таку інформацію використовують в кадастрі,

сільському та лісовому господарствах, моніторингу земель тощо. Дешифрування як правило виконують в межах адміністративних одиниць – сільської ради, району, області. Головні вимоги до коректності дешифрування об’єктів це:

1) кожен окремий об’єкт повинен мати замкнутий контур;

2) межі об’єктів повинні містити мінімум поворотних точок;

3) кожен окремий об’єкт повинен містити один підпис виду угіддя;

4) межі об’єктів повинні відповідати зображенню на оротофотознімках;

5) межі об’єктів повинні відповідати вимогам до їх відображення.

Дешифрування об’єктів

Таблиця 2

1.2.6. Топологічний контроль якості дешифрування.

Під час роботи з векторною графікою виникають топологічні помилки нанесення об’єктів. До цих помилок належать перетин ліній, недосягнення ліній тощо – помилки, які впливають на незамкнутість контурів, інакше вузлові точки двох сусідніх елементів мають різні координати. Візуально такі помилки виявити неможливо. Тому їх пошук виконують автоматично за допомогою відповідних інструментів, а усунення – вручну за допомогою функцій створення та редагування. Для пошуку помилок використовують

один з модулів програми (Рис.17), який викликають командою mdl load

nagnet.

Рис.17. Модуль програми для пошуку помилок

• Пошук помилок виконується в межах обведених функцією Fence, яку активізують з головної панелі інструментів. Параметри охоплення Block-Inside задають у відповідному вікні. На екрані залишають векторний шар з межами угідь і почергово виконують автоматичний пошук помилок:

Автоматичне усунення помилок формування вузлів при використанні функції доснапування до будь-якого місця лінії. Після натиснення на цю піктограму програма створює в проблемних місцях вузлові точки.

Пошук помилок розташування декількох вузлових точок в одному і тому самому місці (декілька точок з однаковими координатами). Програма виконує пошук і вказує проблемні місця. Завдання оператора виправити помилки, використовуючи функції редагування.

Пошук помилок перетину двох ліній. Програма виконує пошук і вказує проблемні місця. Завдання оператора виправити помилки, використовуючи функції редагування.

Пошук помилок недотягнення однієї лінії до другої. Програма виконує пошук і вказує проблемні місця. Завдання оператора виправити помилки, використовуючи функції редагування.