55. Вони займалися землеробством, риболовлею, ремеслами та торгівлею. Для важких і складних робіт (полювання, видобування солі, оброблення землі) общинники об'єднувалися у великі групи

Найбільш відомі своєю архітектурою міста майанської цивілізації: Чічен-Ітца, Тікаль, Ушмаль, Паленке та інші.

Основною рисою архітектури майя є намагання інтегрувати навколишнє середовище в дизайні міст і споруд: міста і будинки розташовані неподалік водоймищ і також в ключових місцях для астрономічних досліджень. В центрі міста як правило знаходилася піраміда, поруч з якою були розташовані інші менші піраміди, державні або релігійні споруди, площадки для гри в м'яч та інші. На думку археологів більшість міст майя не будувалося за чітким планом, а дещо хаотично впродовж сторіч.

Платформи, палаци, Піраміди і храми, Обсерваторії, Архітектурні комплекси.

56. Суспільство майя мало чіткий поділ на класи знаті, священиків, воїнів, ремісників, торговців, селян (яких було більшість) і рабів. На чолі суспільства стояли верховні вожді, котрі отримували владу в спадщину від батька і делегували її вождям поселень. Соціальна структура суспільства майя була досить складна, кожний суспільний клас також ділився в залежності від майнових, статевих чи інших чинників. Селяни, які складали більшість підрозділялися на власне селян, слуг і рабів. Знать підрозділялася на воїнів, священиків, службовців і вождів. Приналежність до класу священиків теж передавалася в спадщину серед класу знаті. На нижчому щаблі суспільства знаходились раби. Рабами звичайно ставали захоплені в полон інші майя, або злочинці. Знать і нижчі класи суспільства переважно не знаходились в антагоністичному протистоянні один з одним оскільки їх поєднували родові зв'язки.

Міста держави: Майяпан, Паленке, Пьедрас- Неграс, Тикаль, Ушмаль, Чечен – Ица, Химбаль и т.д.

57. Релігія домінувала майже у всіх аспектах життя народу майя. Її вплив був завжди відчутний в сільськогосподарських обрядах, суспільних церемоніях, мистецтві і культурі. Важливість релігії була дуже великою, якщо брати до уваги її тісний зв'язок з політичним контролем, ідеологією. Всі аспекти релігійного життя, щонайменш у пост-класичний період, були сконцентровані в руках окремої групи суспільства — жреців.

Майя вірили в циклічну природу часу. Ритуали й церемонії були часом дуже тісно пов'язані з небесними та земними циклами, за якими майя постійно спостерігали і вписували в окремі календарі (див. календар майя). Робота жреця майя полягала в інтерпретації цих циклів і наданні пророцтв на майбутнє або минуле на основі цифрових співвідношень різних календарів.

Багато що з релігійної традиції майя все ще не зрозуміле, але відомо, що майя, як і більшість стародавніх суспільств, вважали, що космос має три головні рівні: підземне царство, небо і землю. Майя вірили, що в підземне царство людина потрапляє через печери й площадки для гри в м'яч. Вони вважали, що пеклом керують старі боги смерті і гниття. Нічне небо вважалося вікном, через яке можна було побачити всі надприродні явища. Життєвий цикл кукурудзи лежить в основі віри майя. Бог Маїсу, або кукурудзи, був одним із основних божеств майя. Тілесний ідеал Бога Маїсу був втілений в багатьох скульптурах, виконаних майя. Майя вважали, що всесвіт плоский, рівний і має чотири чітко визначені кути, яким відповідали певні кольори. Вони також поклонилися колу, яке символізувало вдосконаленість і рівновагу сил в природі.

Людські жертвопринесення були досить поширені серед майя пост-класичного періоду. При тому вони не були особливістю культури майя, а ймовірно вони прийшли до майя під впливом тольтеків, народу центральної Мексики, звідки, здається людські жертвопринесення поширилися по всій Месоамериці. Причину появи такого явища можна знайти в теорії створення світу і людини, в книзі майя Пополь-Вух. Згідно з віруваннями майя боги створили людину, щоби людина прославляла богів і годувала їх. Боги мали годуватися міфічною речовиною, яка знаходилася в крові й серці людей, яких приносили в жертву.

58.Основной отраслью производства ацтеков было поливное земледелие. Они создали так называемые пловучие сады - маленькие искусственные островки; у топких берегов озера вычерпывалась жидкая земля с тиной, её собирали кучами на плоты из камыша и сажали здесь деревья, своими корнями закреплявшие образовавшиеся таким образом островки. Таким путём бесполезные заболоченные пространства превращались в огороды, пересекаемые каналами. Кроме кукурузы, служившей основным питанием, сажали бобы, тыквы, помидоры, бататы, агаву, фиги, какао, табак, хлопок, а также кактусы, на последних разводили кошениль — насекомых, выделяющих пурпурную краску, Из сока агавы изготовляли род браги — пульке; кроме неё любимым напитком был шоколад, который варили с перцем.( Само слово «шоколад» — ацтекского происхождения.) Волокно агавы шло на бечёвки и канаты, из него ткали и мешковину. Ацтеки получали каучук из Вера Крус и сок гваюлы с севера Мексики; они делали мячи для ритуальных игр.