Провідникове знеболення
При провідниковій анестезії анестезуючий розчин концентрується біля ділянки нерва або нервового стовбура і блокує проведення нервового імпульсу, завдяки чому виникає анестезія в тій щелепно-лицевій ділянці, яка іннервується заблокованим нервом.
Переваги провідникової анестезії:
- обмежена кількість уколів для знеболення великих ділянок тканин, які іннервуються блокованим нервом, що знижує ризик після ін’єкційних травматичних ускладнень;
можна використовувати невелику кількість анестетика, що знижує ризик виникнення місцевих і системних токсичних реакцій;
більш повне і подовжене знеболення завдяки більш високій концентрації анестетика в ділянці нерва;
відсутність деформації м’яких тканин у ділянці запланованої операції;
можливе введення анестетика поза запальним вогнищем, де його активність знижується;
Туберальна анестезія (блокада задніх верхніх альвелярних нервів)
Показання: при втручанні в ділянці верхніх молярів, а також оточуючих їх кісткову тканину, періодонтальну тканину і слизову оболонку.
При цьому способі анестезії ін’єкція розчину здійснюється у горба верхньої щелепи, де задні альвеолярні нерви найбільш доступні.
Внутрішньоротовий спосіб туберальної анестезії:
лікар стоїть справа і попереду від хворого;
лівою рукою тримає шпатель або стоматологічне дзеркало, яким відводить щоку пацієнта назовні;
анестезію виконують при напіввідкритому роті пацієнта;
голку вколюють з боку присінка порожнини рота на рівні перехідної складки за вилицеальвеолярним гребенем (на рівні середини коронок других молярів);
голку направляють назад паралельно альвеолярному краю по площині кортикальної пластинки кістки з просуванням за тубер верхньої щелепи на 1,0-1,5 см, постійно випускаючи розчин анестетика;
після видалення голки слід притиснути м’які тканини щоки між переднім краєм жувального м’язу і вилицевою кісткою для профілактики гематоми;
анестезія наступає через 5-7 хвилин після проведення анестезії.
Позаротовий спосіб туберальної анестезії
Методика проведення:
лікар стоїть справа і спереду від хворого;
голова хворого злегка повернута в протилежний від проведення анестезії бік;
вказівним і великим пальцем лікар пальпує вилицеальвеолярний гребінь, розташовуючи один палець на медіальній, а другий на дистальній його поверхні;
при цьому шкіру слід змістити вперед і вниз;
правою рукою виконують укол у задню поверхню гребеня у основи вилицевої кістки до кістки;
вводять невелику кількість анестетика і, продовжуючи випускати розчин, просувають голку в глибину тканин косо догори, всередину і назад на 2-2,5 см, де випускають 2,5-3 або 1-1,5 мл анестетика залежно від виду;
після видалення голки притискають м’які тканини попереду від жувального м’язу на рівні нижнього краю вилицевої кістки;
анестезія наступає через 4-5 хвилин.
Піднебінна анестезія (у великого піднебінного отвору)
Зона знеболення: спереду – лінія, яка з’єднуює ікла, позаду – задній край твердого піднебіння, з боків – гребінь альвеолярного паростка і серединний піднебінний шов.
Орієнтири для знаходження великого піднебінного отвору:
великий піднебінний отвір знаходиться на рівні середини коронки третього великого кореневого зуба, а при його відсутності – позаду і вглибині від другого великого кореневого зуба;
великий піднебінний отвір розміщується на відстані 5 мм вперед від заднього краю твердого піднебіння;
для визначення проекції великого піднебінного отвору на слизову оболонку твердого піднебіння слід провести дві перетинаючи лінії: одну – на рівні середини коронки третього великого кореневого зуба від ясеневого краю до середньої лінії верхньої щелепи відповідної сторони (слід пам’ятати, що верхня щелепа – парна кістка), другу через середину першої і перпендикулярно до неї. Точка перетину цих ліній відповідає проекції великого піднебінного отвору;
обробляють ділянку слизової оболонки над піднебінним отвором 3% спиртовим розчином йоду. Місцезнаходження вістря каналу зафарбовується в темно-коричневий колір.
Методика проведення:
- хворий сидить у кріслі з закинутою головою, зафіксованою на підголовнику;
рот широко відкритий;
визначають місце знаходження великого піднебінного отвору і на відстані до 10 мм поперед від нього роблять укол;
голку водять у напрямку спереду назад і знизу вверх до великого піднебінного отвору;
випускають розчин анестетика;
через 2-3 хвилини наступає анестезія.
Різцева анестезія (блокада носо-піднебінного нерва)
Зона знеболення: слизова оболонка і ясеневий край на рівні іклів.
Місце знаходження різцевого отвору: різцевий отвір розташований між центральними різцями, на 7-8 мм назад від ясеневого краю (позаду від різцевого сосочка).
Методика проведення різцевої анестезії (внутрішньоротовий спосіб):
лікар знаходиться справа і попереду від хворого;
хворий максимально нахиляє голову назад і широко розкриває рот;
лікар придає голці прямовисне положення по відношенню до передньої ділянки альвеолярного паростку верхньої щелепи з піднебіння;
укол виконують у слизову оболонку збоку від різцевого сосочка, попередньо обробивши її аплікаційним анестетиком, спереду від вістря різцевого отвору;
після контакту голки з кісткою вводять розчин анестетика, звідки він дифундує в різцевий канал і блокує носопіднебінний нерв.