3.2 Характеристика інструментального програмного забезпечення плк

Розглянемо програмне забезпечення РЕМІКОНТа Р-130 з блоком контролера БК-21-22, який призначений для здійснення двох однотипних контурів регулювання температури газів на виході з камери згорання.

Сигнали від вимірювальних перетворювачів поступають на алгоритми вводу аналового групи А (ВАА 07-04) та групи Б (ВАБ 07-04). Крім цього на обидві групи вводу поступають сигнали від давачів обертів вентилятора димових газів. Алгоритми вводу обох груп мають по 4 входи, що визначається модифікатором (т=04). Алгоритми застосовуються для зв’язку функціональних алгоритмів з аналоговими засобами аналового входу (аналогово-цифровими перетворювачами). Крім зв’язку з аналового-цифровими перетворювачами, алгоритми дозволяють коректувати діапазон вхідного сигналу. До вхідного аналового сигналу додається сигнал зміщення Х_зм. і отримана сума множиться на коефіцієнт К_м. Вихідний сигнал буде відповідно рівний:

у_і=(Х_ан._вхі+Х_зм._і)· К_мі

3.3. Реалізація програмного забезпечення для плк

Сигнал по температурі подається на входи, аналогових засобів, алгоритму масштабованого входу алгоритму імпульсного регулювання PUM (PUM-21). На немасштабований вхід алгоритму імпульсного регулювання надходять сигнали від алгоритму завдання ЗДН 24-00-00.

Алгоритм PUM використовується для побудови ПІД регулятора, який працює з виконавчим механізмом постійної швидкості. Функція передачі регулятора з алгоритмом PUM має вигляд:

Алгоритм PUM-21 має наступні входи:

01 X₁ – немасштабований вхід;

02 Х₂ – масштабований вхід;

03 К_м – масштабований коефіцієнт;

04 Т_ф – стала часу фільтра;

05 X – зона нечутливості;

06 К_п – коефіцієнт пропорційності;

07 Т_і – стала часу інте5грування;

08 К_D – коефіцієнт диференціювання;

09 Т_м – час повного ходу виконавчого механізму;

11 С_нас – команди переходу в режим настройки;

12 Х_но – рівень сигналу на виході нуль органа;

13 К₁ – коефіцієнт який встановлюється в залежності від властивостей об’єкту.

Вихідний сигнал алгоритму PUM через алгоритм ручного керування РУЧ йде на імпульсний вихід.

Алгоритм ОКО (оперативний контроль регулювання призначений для використання в таких випадках, коли оперативне керування контура регулювання необхідно вести за допомогою цілої панелі контролера. Кожен контор регулювання обслуговує свій алгоритм ОКО.

На входи алгоритму ОКО надходять наступні сигнали:

• сигнал завдання з виходу алгоритму ЗДН;

• сигнал про регульований параметр з виходу алгоритму ВАА, сигнали про положення вимикачів;

• сигнал розузгодження з виходу алгоритму PUM;

• сигнал з виходу алгоритму СУМ;

Крім цього необхідно встановити наступні величини

• 0% в технічних одиницях W₀;

• 100% в технічних одиницях W₁₀₀;

• помилка контуру N_ок.

Ще на два входи алгоритму вводу заводять сигнали про положення регулюючого органу на лінії подачі газу і на лінії подачі повітря. Сигнали заводяться на алгоритм СУМ (СУМ-43). Причому один з сигналів можна відкоректувати (коефіцієнтом К_м). Результуюча величина надходить на масштабований вхід алгоритму імпульсного регулювання PUM (PUM-21).

На немасштабований вхід алгоритму імпульсного регулювання надходить сигнал від алгоритму ЗДН завдання ЗДН 24-00-00. Цей алгоритм має аналогічні входи що описані в попередній частині. Вихідний сигнал алгоритму PUM через алгоритм ручного керування РУЧ йде на імпульсний вихід, з виходу також сигнал заводиться на алгоритм ОКО.

Аналогові сигнали частоти обертання вентиляторів надходять на алгоритм входу, а потім на входи алгоритмів нуль органу HOP 60-01, який використовується для контролю обертів.

З виходу алгоритму HOP поступає на вхід алгоритму інверсного виводу ИНВ 06-02. Цей алгоритм призначений для передачі сигналів через канал інтерфейсу до РЕМІКОНТу №2. Кількість входів алгоритму визначається модифікатором (m=02).

Висновок

В процесі виконання курсової роботи були одержані знання і навички по постановці задач керування, проектування функціональних схем АСУТП, вивчений технологічний процес випічки в тунельній печі, вибрано структуру і тип АСУТП, засоби автоматизації і описано функціональні схеми, надходження сигналів в АСУТП і їхня обробка.

Спроектована система забезпечує оптимальний режим роботи технологічного процесу. Для побудови системи запропоновані відповідні технічні засоби автоматизації.

Отже, результатом даного курсового проекту є розроблена автоматизована система керування випічки хлібу. Досвід створення АСУТП показав, що при впровадженні у виробництво автоматизованих систем зростає ефективність виробництва, знижується собівартість продукції, підвищується її якість. Тому створення таких систем є дуже важливим і перспективним напрямком розвитку.