21. Мотивація трудової діяльності.

Мотивація – це  процес стимулювання окремої особи або групи осіб до діяльності, яка спрямована на досягнення загальних цілей підприємства (організації).

Система мотивації повинна розвивати  почуття приналежності до організації. При домінуванні ролі соціально-економічних умов основу мотивації трудової діяльності повинні складати насамперед психологічні аспекти. Результативність діяльності окремої людини залежить від індивідуальних можливостей, особистої зацікавленості та усвідомлення  власної ролі у колективних зусиллях.

Система мотивації праці на рівні підприємства повинна базуватися на певних вимогах, основними з яких є:

- надання рівних можливостей  працівникам щодо реалізації своїх здібностей та посадового просування за результатами праці;

-         узгодження рівня оплати праці з її результатами та визнання особистого внеску в загальний успіх;

-         створення відповідних умов захисту здоров’я та безпеки праці всіх працівників;

-         забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності; розвиток програм навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації працівників;

-         підтримання у колективах атмосфери довір’я, зацікавленості в результатах праці та двосторонньої комунікації між керівниками та персоналом.

Розрізняють дві форми мотивації: за результатами та за статусом.

Мотивація за результатами застосовується там, де можливо точно визначити і виміряти результати діяльності одного працівника або групи під час виконання конкретної роботи.

Мотивація за статусом ( рангом) базується на інтегральній оцінці діяльності працівника, яка враховує його кваліфікацію, ставлення до роботи, якість праці та інші специфічні параметри.

Між видами мотивації та елементами процесу її здійснення існує певний взаємозв’язок.

25. Групування операційних витрат підприємства.

Операційні витрати – це ті витрати, які пов’язані з управлінням підприємством і його діяльністю з реалізації товарів і продукції ; це вартість ведення будь-якого бізнесу, яка включає в себе будь-які витрати, пов’язані з безпосередньою роботою компанії. Вони систематизують витрати періоду звітів, не пов’язані з безпосереднім виробництвом продукції.

Групування витрат за видами діяльності підприємства

собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);адміністративні витрати; витрати на збут; окремі елементи статті "інші операційні витрати" в частині діяльності, що визначається як основна або другорядна. Наведений перелік свідчить про те, що поняття "витрати", яке, згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, прийшло на зміну поняттю "собівартість", ширше за обсягом від свого попередника. Згідно з П(С)БО 3, у статті "Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)" вказується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Відповідно виробнича собівартість продукції містить:

- прямі витрати на виробництво продукції у межах підприємства (прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати,, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально-виробничі витрати. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) зі зміною обсягу діяльності. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлює підприємство.