38. Резиденція митрополитів у Чернівцях.

Серед визначних пам’яток Чернівців особливе місце посідає архітектурний ансамбль колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, побудований на місці старого єпископського будинку на горі Домінік в 1864-1882 рр. Нині тут розмістилися центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився на світ завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. У 1863 р. він домігся від австрійського цісаря дозволу на будівництво нової просторої резиденції, гідної столиці Буковини. Наступного року, одразу після освячення Кафедрального Свято-Духівського собору, владика Гакман уже заклав наріжний камінь у фундамент майбутньої резиденції.

Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка. Він багато їздив Буковиною, знайомився з побутом, традиціями, ремеслами, краєвидами, втіливши побачене у створеному проекті. Йозеф Главка спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Цей проект неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі. Архітектурний ансамбль Резиденції Буковинських митрополитів є унікальним витвором мистецтва, який має значний вплив на розвиток культової архітектури та монументального мистецтва Центральної та Східної Європи.

Масштаб робіт був грандіозним: спеціально для будівництва було створено ряд спеціальних кар’єрів на Буковині, в місті запрацювало два цегельних та один керамічний заводи, а також школа для будівничих. Австро-Угорщина ще не бачила нічого подібного! Майже 18 років Главка творив свій шедевр, і допомогали йому в цьому майстри з усіх усюд: оздоблювальні роботи виконували віденські художники К. Йобст, І. Кляйн, чех К. Свобода, буковинці Е. Бучевський і Є. Максимович; художнє різблення по каменю і ліплення здійснювалось під керівництвом віденського скульптора К. Гофмана.

Споруда складалася з трьох корпусів: ліворуч знаходились аудиторії, бібліотека та спальні теологічного факультету та семінарської церкви, посередині — митрополичий палац, праворуч — дяківська школа, монастир, музей та фабрика з виготовлення свічок.

У головному корпусі (нині центральний V корпус, у якому розміщені ректорат і факультет іноземних мов) знаходився власне осідок митрополита з просторими апартаментами, де він працював і відпочивав, та розкішними залами, у яких влаштовував аудієнцію для високих гостей і де відбувалися єпархіальні засідання. У куті лівого крила корпусу розташувалася домашня церква владики – каплиця Івана Сучавського, з якої власно і розпочалося будівництво всієї Резиденції.

Серед приміщень головного корпусу своє красою і величчю вражає Синодальна зала, одна з найгарніших в Європі. Вона була оздоблена мармуром (звідси її теперішня назва – Мармурова) і обставлена бічними галереями колон, на які спиралася декорована орнаментикою дерев’яна стеля. Теперішній вигляд Мармурової зали – лише копія, створена реставраторами.

Стіни Червоної зали оздоблені китайським шовком, дерев’яна стеля декорована орнаментом, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи. На одній зі стін висять величезні венеціанські дзеркала. Створені за старовинною технологією вони нараховують аж п’ять шарів срібла.

Ліворуч від входу до Резиденції у теперішньому VI корпусі університету знаходилися два духовні навчальні заклади. Одним із них була духовна семінарія, створена у Чернівцях ще у 1828 році. Підковоподібний семінарський корпус з трьох боків оточує Церкву Трьох Святителів — Григорія Богослова, Іоанна Златоуста та Василія Великого..

Позаду Резиденції знаходиться невеличкий парк.

Резиденцію православних Митрополитів Буковини і Далмації 28 червня 2011 року на 35-ій сесії Комітету Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі, включили до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. До цього Україна у ньому була представлена лише двома об'єктами: Софія Київська та Києво-Печерська лавра (як один об'єкт) та історичний центр Львова.