- •Поняття прав інтелектуальної власності. Міжнародний досвід
- •Навести тлумачення та приклади оригінального та похідного творів
- •Відповідальність та обов’язки користувача інтелектуального твору
- •Чотири правові інститути, які регулюють правовідносини щодо інтелектуальної власності в Україні
- •2. Поняття службових і неслужбових творів
- •3. Умови і особливості припинення дії авторського договору на використання інтелектуального твору
- •1. Завдання і принципи роботи інституту авторських і суміжних прав.
- •2. Перелік суб’єктів авторських прав. Їх коротка характеристика.
- •1 Завдання і принципи роботи інституту патентних прав
- •2 Характеристика суб’єктів авторських прав – авторів.
- •3. Хто має право на виконання творів, виходячи з їх особливостей?
- •3 Права на виконання творів, зафіксованих на носії.
- •1. Завдання і принцип роботи інституту прав на фірмові найменування, знаків для товарів і послуг та географічні позначення.
- •2. Охарактеризувати спадкоємців та інших правонаступників авторських прав на інтелектуальні твори.
- •3. Особливості та специфіка захисту авторських та суміжних прав інтелектуальної продукції
- •1. Особливості правового захисту топографій інтегральних мікросхем та
- •2. Структура і завдання патентного відомства України
- •3. Способи цивільного-правового захисту авторських і суміжних прав
- •Система джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності. 17б.
- •Функції патентного відомства України.17б.
- •Характеристика об’єктів винаходу.16б.
- •1. Правова основа діяльності інституту авторських і суміжних прав інтелектуальної власності.
- •2. Загальні положення прав на твори науки, літератури і мистецтва
- •3. Які об’єкти можуть бути предметом винаходу?
- •1. Особливості немайнових прав на твори (Право на авторство та
- •2. Поняття та критерії охороноспроможності об’єктів авторських прав.
- •3. В чому полягає новизна винаходу?
- •1. В чому полягає творчий характер твору та об’єктивна форма його відтворення?
- •2. Суть прав на захист репутації і прав автора (показ, демонстрація, виконання і сповіщення)
- •3. Наведіть перелік документів, що подаються для заявки на винахід
- •1. Об’єктивна форма і відтворення твору.
- •2. На яких положеннях грунтується вільне використання творів?
- •3. Критерії новизни винаходів.
- •1. Групи творів у вільному доступі
- •2. Суть авторського договору
- •3. Твори які охороняються та не охороняються як обєкти авторських прав. На твори науки літератури і мистецтва
3. Хто має право на виконання творів, виходячи з їх особливостей?
Публічний показ — це будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою власників авторських і (або) суміжних прав безпосередньо чи на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір або по кабелях) чи за допомогою інших пристроїв.
Публічне виконання — це подання за згодою власників авторських і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, відеограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях).
Основна відмінність між публічним показом твору і його публічним виконанням полягає в тому, що якщо в першому випадку твір чи будь-яка його частина просто показується публіці без здійснення автором чи іншою особою будь-яких активних дій, то в другому випадку твір доводиться до глядачів і (або) слухачів через активні дії, які виражаються у грі, співі, танці тощо. Інакше кажучи, при публічному показі твору здійснюється прямий контакт твору з глядачем, тоді як при публічному виконанні такий контакт опосередковується діяльністю виконавця. (Публічне виконання – це за допомогою живого співака, ансамблю, цирку і т. д.)
Білет 4..
1 Завдання і принципи роботи інституту патентних прав
Він регулює майнові та пов'язані з ними особисті немайнові правовідносини, що виникають у зв'язку із створенням винаходів, корисних моделей і промислових зразків, а також набуттям, здійсненням та захистом прав на них.
Інститут патентних прав також охороняє права на об'єкти, які є результатами творчої діяльності, розв'язання певних технологічних, технічних чи художньо-конструкторських завдань.
Головні:
Визнання за патентоволодільцем майнових прав, тобто права на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, а також його виключного права перешкоджати, забороняти або дозволяти їх використання іншими особами.
Дотримання розумного балансу інтересів патентоволодільця і суспільства. Одним з його проявів служить обмеження дії патенту визначеним терміном, після закінчення якого винахід, корисна модель чи промисловий зразок надходить у загальне користування.
Охорона лише тих об'єктів прав інтелектуальної власності, які офіційно визнані патентоспроможними винаходами, корисними моделями і промисловими зразками.
Законодавством визнаються й охороняються права та інтереси не тільки патентоволодільця, а й справжніх творців винаходів, корисних моделей чи промислових зразків. Саме їм надається можливість одержати патент. Якщо право на його одержання має інша особа, наприклад роботодавець, законодавство гарантує одержання авторами винагороди, рівнозначної вигоді, що отримана або могла б бути отримана роботодавцем за умови.
2 Характеристика суб’єктів авторських прав – авторів.
Власниками авторських прав є особи, яким належать суб’єктивні авторські права на твір. Відповідно до українського законодавства власниками суб’єктивних авторських прав можуть бути українські громадяни та іноземці, їхні спадкоємці та інші правонаступники.
Першочерговими власниками авторських прав є автори творів науки, літератури і мистецтва. Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір.
Нарешті умовою визнання тих чи інших осіб співавторами твору є наявність угоди про співавторство. При цьому під угодою треба розуміти взаємне волевиявлення осіб, спрямоване на спільну творчу роботу над твором.
Авторські права на колективний твір належать усім авторам спільно, незалежно від ступеня творчого внеску кожного з них.
Закон розрізняє два види колективних творів і відповідно два види співавторства – нероздільне і роздільне. Коли твір являє собою ціле, частина якого не мають самостійного значення, то співавторство є нероздільне.