- •Поняття прав інтелектуальної власності. Міжнародний досвід
- •Навести тлумачення та приклади оригінального та похідного творів
- •Відповідальність та обов’язки користувача інтелектуального твору
- •Чотири правові інститути, які регулюють правовідносини щодо інтелектуальної власності в Україні
- •2. Поняття службових і неслужбових творів
- •3. Умови і особливості припинення дії авторського договору на використання інтелектуального твору
- •1. Завдання і принципи роботи інституту авторських і суміжних прав.
- •2. Перелік суб’єктів авторських прав. Їх коротка характеристика.
- •1 Завдання і принципи роботи інституту патентних прав
- •2 Характеристика суб’єктів авторських прав – авторів.
- •3. Хто має право на виконання творів, виходячи з їх особливостей?
- •3 Права на виконання творів, зафіксованих на носії.
- •1. Завдання і принцип роботи інституту прав на фірмові найменування, знаків для товарів і послуг та географічні позначення.
- •2. Охарактеризувати спадкоємців та інших правонаступників авторських прав на інтелектуальні твори.
- •3. Особливості та специфіка захисту авторських та суміжних прав інтелектуальної продукції
- •1. Особливості правового захисту топографій інтегральних мікросхем та
- •2. Структура і завдання патентного відомства України
- •3. Способи цивільного-правового захисту авторських і суміжних прав
- •Система джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності. 17б.
- •Функції патентного відомства України.17б.
- •Характеристика об’єктів винаходу.16б.
- •1. Правова основа діяльності інституту авторських і суміжних прав інтелектуальної власності.
- •2. Загальні положення прав на твори науки, літератури і мистецтва
- •3. Які об’єкти можуть бути предметом винаходу?
- •1. Особливості немайнових прав на твори (Право на авторство та
- •2. Поняття та критерії охороноспроможності об’єктів авторських прав.
- •3. В чому полягає новизна винаходу?
- •1. В чому полягає творчий характер твору та об’єктивна форма його відтворення?
- •2. Суть прав на захист репутації і прав автора (показ, демонстрація, виконання і сповіщення)
- •3. Наведіть перелік документів, що подаються для заявки на винахід
- •1. Об’єктивна форма і відтворення твору.
- •2. На яких положеннях грунтується вільне використання творів?
- •3. Критерії новизни винаходів.
- •1. Групи творів у вільному доступі
- •2. Суть авторського договору
- •3. Твори які охороняються та не охороняються як обєкти авторських прав. На твори науки літератури і мистецтва
1. Особливості правового захисту топографій інтегральних мікросхем та
продуктів інтелектуальної роботи селекціонерів.
ст. 422 проекту ЦК України містить майже вичерпний перелік об’єктів прав інтелектуальної власності, до яких належать компонування (топографії) інтегральних мікросхем та продукти інтелектуальної власності селекціонерів.
Українське законодавство відносить сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем та деякі інші результати інтелектуальної діяльності до нетрадиційних результатів інтелектуальної власності. Існує спеціальний інститут «Інститут прав на нетрадиційні результати результати інтелектуальної діяльності», який захищає права топографій інтегральних мікросхем та
продуктів інтелектуальної роботи селекціонерів.
Питаннями, що стосуються топографій ІМС, розробка яких потребує значних трудових витрат, займається спеціальний цивільно-правовий інститут прав на топографії ІМС.
2. Структура і завдання патентного відомства України
Головними завданнями Патентного відомства України є:
участь у межах своєї компетенції в забезпечені реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;
прогнозування та визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері інтелектуальної власності;
організаційне забезпечення охорони прав інтелектуальної власності.
Основна функція патентного відомства полягає у наданні прав на об’єкти прав інтелектуальної власності. Вона включає в себе низку конкретних завдань, пов’язаних із проведенням державної експертизи вітчизняних та іноземних заявок на видачу охоронних документів, введення державних реєстрів прав інтелектуальної власності, реєстрацією відомостей про передачу цих прав і наданням ліцензії на використання об’єктів прав інтелектуальної власності.
На сьогодні в Україні процес формуванні державної системи правової охорони інтелектуальної власності в основному завершений. Що стосується інфраструктури даної системи, то її складають:
Міністерство освіти і науки України;
Державний департамент інтелектуальної власності;
Український інститут промислової власності;
Українське агентство з авторських і суміжних прав;
Апеляційна палата;
Інститут інтелектуальної власності і права (навчальний заклад).
До функцій Патентного відомства України входять організація підготовки та підвищення кваліфікації фахівців (через підпорядкований йому Інститут інтелектуальної власності і права), програм, навчально-методичних посібників. Патентне відомство України проводить державну атестацію та реєстрацію представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).
Нарешті Патентне відомство представляє Україну у відповідних міжнародних організаціях, вживає заходів, спрямованих на виконання зобов’язань України, що випливають з міжнародних договорів і угод, організовує вивчення та використання зарубіжного досвіду в цій сфері.
3. Способи цивільного-правового захисту авторських і суміжних прав
Чинний ЦК України містить ст. 6 "Захист цивільних прав", яка регулює загальні правовідносини щодо захисту цивільних прав та інтересів осіб. Зазначена стаття чинного ЦК України дозволяє звернутися за захистом своїх порушених прав та інтересів до суцу, арбітражного (господарського) або третейського суду. У випадках, окремо передбачених законом, захист цивільних прав здійснюється в адміністративному порядку. Захист цивільних прав, у тому числі прав інтелектуальної власності, судом здійснюється в уста-новленому порядку шляхом:
— визнання цих прав;
— відновлення становища, яке існувало до порушення прав, і припинення дій, які порушують права;
— присудження до виконання обов'язку в натурі;
— компенсації моральної шкоди;
— припинення або зміни правовідносин;
— стягнення з особи, яка порушила права, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.
Закон України "Про авторське право і суміжні права" у ст. 50 наводить перелік порушень авторських і (або) суміжних прав, який дає підстави для судового захисту цих прав:
— вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права власників авторських і (або) суміжних прав та їхні майнові права, з урахуванням передбачених законом обмежень майнових прав;
— піратство у сфері авторських і (або) суміжних прав, зокрема опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
— плагіат, зокрема оприлюднення чи опублікування, повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
— ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які є власниками авторських і (або) суміжних прав, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
— вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторських і (або) суміжних прав;
— будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторських і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
— підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу власників авторських і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
— розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторських і (або) суміжних прав, з яких без дозволу власників цих прав вилучена чи в яких змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
У разі наявності достатніх даних про вчинення таких порушень авторських чи суміжних прав, за які передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на:
— примірники творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення, стосовно яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходу технічних засобів захисту прав;
— матеріали та обладнання, призначені для виготовлення і відтворення зазначених вище об'єктів авторських і (або) суміжних прав;
- документи, рахунки та інші предмети, які можуть бути доказом вчинення протиправних дій.
Кримінальну відповідальність за цей злочин несуть особи, які досягли 16 років. Він карається штрафом у розмірі від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення, а також обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення та відтворення.
Дії, передбачені у ч. 1 ст. 176 Кримінального кодексу України, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років чи позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення, аудіо та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації, а також обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення та відтворення (ч. 2 ст. 176 КК України). Матеріальна шкода вважається завданою в особливо великому розмірі, якщо вартість контрафактних товарів чи дохід від незаконного використання об'єктів авторських та суміжних прав у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Коли злочин вчиняється посадовою особою з використанням свого службового становища щодо підлеглої особи, то він карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців чи обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. З ст. 176 КК України).
Білет 7..
