- •1.Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2.Мова як суспільне явище. Функції мови в суспільстві.
- •3.Лексична та граматична норми у професійному мовленні.
- •4.Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •5.Поняття загальнонаціональної, державної та літературної мови.
- •6.Унормованість як ознака літературної мови. Типологія мовних норм.
- •7.Офіційно-діловий стиль: сфера використання та мовні особливості.
- •8.Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: спільні та відмінні риси.
- •10.Поняття про мовний та мовленнєвий етикет.
- •9.Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •14. Текст як форма реалізації
- •16. Професійна сфера як інтеграція
- •17. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Фцункції спілкування.Ділове спілкування
- •19. Гендерні та національні особливості спілкування.
- •20.Спілкування як інструмент професійної діяльності. Вербальні та невербальні засоби спілкування.
- •21. Спілкування і комунікація. Види, типи і форми спілкування.
- •22. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
- •23.Форми організації дискусії: «дерево рішень», «мозковий штурм», дискусія в стилі телевізійного ток-шоу.
- •24. Логічність як комунікативна ознака мовлення.
- •25.Родо-жанрова диференціація сучасної монологічної публічної мови.
- •26. Класифікація документів. Національний стандарт України.
- •29.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Прийоми впливу на слухачів.
- •30. Основні жанри наукового стилю. Їх мовні особливості.
- •31. Дискусія як форма колективного обговорення професійних проблем . Види дискусії.
- •32. Українська термінологія у професійному спілкуванні . Проблеми сучасного термінознавства.
- •38. Телефонна розмова як різновид професійної діалогічної мови.
- •40.Ділове листування . Класифікація листів. Реквізити та їх оформлення.
- •41.Ділові папери як засіб професійної писемної комунікації. Їх класифікація.
- •42.Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •43. Терміни, професіоналізми та їх ознаки.
- •44.Структурні особливості монологічного та діалогічного мовлення.
- •45.Етапи підготовки усного фахового виступу.
- •47.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •48.Довідково-інформаційні документи: протокол, витяг з протоколу
- •49. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •59. Ділова документація. Вимоги до тексту документа.
- •60. Структура професійної публічної промови.
29.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Прийоми впливу на слухачів.
Із моменту свого зародження в античному світі ораторське мистец-
тво вважалося ефективним засобом переконання людей Ще 335 р
до н е було створено першу теорію ораторського мистецтва, що зберегла своє значення й донині Йдеться про ≪Риторику≫ Аристотеля,
в якій він визначає п як мистецтво переконливого виливу, як здатність
знаходити різні засоби впливу на кожний предмет
Своєрідність ораторського мистецтва як засобу переконання
полягає в тому, що будь-який публічний виступ має на меті викликати
духовність аудитори, певним чином вплинути на неї Метою переконання, на відміну від інших видів впливу на людей, є передаванняінформації в такій формі, щоб вона перетворилась на систему настанов і принципів особистості або істотно вплинула на цю систему.
А це можливо лише за активної діяльності аудитори, й критичного
сприйняття думок оратора Встановлюючи зворотний зв'язок, промовець залучає аудиторію до процесу спільної мислительної діяльності
Хому важливо, щоб присутні не просто погодилися з ним, а, критично осмисливши те, про що він говорить, свідомо сприйняли його
інформацію Тоді це буде вже їхній власний погляд, він відповідатиме
їхнім цінностям, етичним нормам і правилам, вони керуватимуться
ним у практичній діяльності.
Особливим жанровим різновидом мовленнєвої діяльності,
своєрідним за своєю природою, місцем серед інших видів мовлення,
а також якісними ознаками є публічний виступ У ньому найповніше
реалізується система мисленнєво-мовленнєвих дій - уміле використання
форм людського мислення (логічно-образного) та мовних засобів ви-
раження Діяльність ЛЮДИНИ, професія якої пов'язана з виголошенням
промов, доповідей, читанням лекцій, вимагає набуття певної вправності
у виборі відповідного жанру, формулюванні теми, відбору фактичного
матеріалу та послідовності його викладу, а також високої культури
мовлення та спілкування в цілому Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри публічного виступу: доповідь,
промова, виступ, повідомлення
Доповідь - найпоширеніша форма публічного виступу, важливий
елемент системи зв'язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що
потребують розв'язання Доповідь може бути політичною, діловою,
звітною, науковою
Політична доповідь - різновид доповіді з політичних питань, у ній
з'ясовуються сутність, причини, наслідки певної політичної події, розкриваються шляхи розвитку суспільства
Ділова доповідь - це офіційне повідомлення про шляхи розв'язання
окремих виробничих питань життя і діяльності певного колективу,
організації
Звітна доповідь - це доповідь, у якій повідомляється про роботу,
виконану особою чи колективом за певний період
Наукова доповідь - це доповідь, яка узагальнює наукову інформацію,
Досягнення, відкриття та результати наукових досліджень Такі доповіді
виголошують на різноманітних наукових зібраннях - конференціях,
симпозіумах тощо. Промова - заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну ак-
туальну тему, звернений до широкого загалу Розрізняють розважальні,
іформаційні, агітаційні, вітальні промов. Виступ - публічне виголошення промови з одного чи декількох пи-
тань Поширеним є виступ за доповіддю У такому виступі орієнтовно
має бути вступ (вказівка на предмет обговорення), основна частина
(виклад власних поглядів на певне питання), висновки (пропозиція,
оцінка).
Повідомлення - невеликий публічний виступ з певної теми
Названі жанри публічного виступу близькі за змістом і формою, про
особливості їх підготовки та виголошення буде подано узагальнено. Публічний виступ потребує ретельної попередньої підготовки, що
відбувається у кілька етапів
1 Обдумування та формулювання теми, визначення низки питань,
виокремлення принципових положень
2 Добір теоретичного і практичного матеріалу (опрацювання літе-
ратури) На цьому етапі важливо не просто знайти і опрацювати
матеріал, а глибоко його осмислити, визначити головне і друго-
рядне, інтегрувати основні положення за кількома джерелами
3 Складання плану, тобто визначення порядку розташування окре-
мих частин тексту, їх послідовності та обсягу
4 Складання тез виступу
5 Написання остаточного тексту виступу Фахівці з ділової риторики пропонують ораторові дотримуватися
таких порад під час публічного виголошення виступу.
1. Якщо ви прагнете привернути увагу аудиторії:
-активізуйте увагу слухачів, зацікавте їх, переконайте, що ваш
виступ буде свіжим, яскравим, образним;
- слухачі повинні заохочено слухати вас; дайте їм зрозуміти, що
факти, які ви збираєтеся розкрити, зрозумілі й цікаві;
- не зловживайте під час виступу запитальними формами, оскіль-
ки це може ввести в оману слухачів;
- не плутайте основну думку з доказами та ілюстраціями, ви-
окремлюйте її інтонаційно;
- якщо у вас виник сумнів, зробіть паузу, поясніть детально осно-
вну думку і лише потім продовжуйте далі.
2. Якщо ви бажаєте завоювати довіру слухачів:
- слова вимовляйте чітко, переконливо;
- у мовленні й поведінці все повинно бути злагодженим: слова,
постава, жести;
-зацікавте аудиторію описами, порівняннями, зіставленнями,
протиставленнями;
-аудиторія завжди охоче сприймає цікаву інформацію; структу-
руйте матеріал на прості і зрозумілі елементи, щоб слухачам
було легше їх запам'ятати;
- демонструйте різні підходи до вирішення проблеми
Успіх виступу (оволодіння розумом, почуттями й емоціями
слухачів) забезпечують його глибоке і всебічне продумування, добір
необхідних слів, жестів, інтонацій, аргументів і наочних засобів Така
комплексна підготовка сприяє завоюванню уваги аудитори, переконанню її у власній слушності, залученню слухачів до активної участі у спілкуванні.
