2 Реалізація компетентнісного підходу в організації позанавчальної діяльності вчителем початкових класів

2.1 Оцінка сформованості компетентності учнів 1 класу

Зміст загальної освіти формується з поєднання багатьох предметних областей, сфер діяльності, відносин, які освоює дитина. Комплекс систематичних знань і уявлень, умінь і навичок, традицій і ціннісних орієнтацій може бути назві системою культурної компетентності особистості. Загальнокультурна компетентність характеризує людину як носія цінностей загальнолюдської і національної культури, моральних норм і принципів, обумовлених ними поглядів, дій і вчинків, культуросообразного і природосообразно поведінки і діяльності, що володіє усною й письмовою мовою, способами комунікації з іншими людьми. Вона припускає певну ступінь автономії людини, яка необхідна для формування особистості, здатної приймати рішення, протистояти зовнішньому тиску. [9, с.6]

Для визначення сфер та показників загальнокультурної компетентності вихованця освітнього закладу обрано такі підстави:

- Концепція гуманітарної освіти н. С. Розова, де визначені сфери ситуацій, що вимагають загальнокультурної компетенції: екологічна, соціальна, гуманітарна, естетична, комунікативна, рекреативная, господарська;

- Загальна характеристика видів і компонентного складу компетентності, представлена ​​І. А. Зимової;

- Вікові стандарти соціалізації - набір вимог до особистості дитини, його умінням і навичкам, які забезпечують вирішення завдань соціалізації на певному віковому етапі розвитку. [9, с.7]

У змісті поняття компетентність включені наступні три аспекти:

- Інформаційно-пізнавальний;

-Ціннісно-орієнтаційний;

- Регулятивно-поведінковий. (Додаток 1). [9, с.8]

У побудованому таким чином понятті «компетентність» асимілюються особисті та потенційні пізнавально-практичні якості, які повинні бути сформовані в процесі навчання і виховання. Компетентність не прив'язана жорстко до певного освітнього змісту, знань чи іншим здібностям.

Для визначення компетентності школяра пропонується перелік показників відповідно до виділених аспектами за трьома рівнями:

- Примітивно-поведінковий;

- Емоційно-поведінковий;

- Мотивовано-поведінковий. (Додаток 1). [9, с.8]

Структура загальнокультурної компетенції відображає основні сфери взаємодії дитини з навколишнім світом у процесі соціалізації.

Сфера екологічної компетентності - відносини між людською цивілізацією і природою на різних рівнях. Для молодшого школяра характерний наступний обсяг компетенцій: знає правила поведінки в лісі, на водоймищах, в місцевих природних зонах в різні пори року; розрізняє живу і неживу природу; знає правила особистої гігієни; вміє розводити багаття, збирати гриби і ягоди; спостерігає за явищами природи , описує їх; приймає участь в озелененні класу, школи, двору; ходить у походи, відвідує дендропарки та дбайливо ставиться до природи поряд; знає правила поведінки при пожежі та інших стихійних лихах. [9, с.14]

Сфера соціальної компетентності - відносини в суспільстві. Для молодшого школяра характерно: знає зміст поняття Батьківщина; знає свої права і обов'язки; знайомий з професіями водія, продавця, лікаря, вихователя, листоноші, швачки, будівельника, машиніста; має початкове уявлення про власність; самостійно робить покупки; знає законні способи заробляння грошей ; знає безпечний маршрут до школи, в магазин; знає докладна адреса, основні соціальні об'єкти; має уявлення про особистісному просторі людини; вміє дотримуватися черговість і правила гри; здійснює взаємодію з іншими людьми відповідно до встановлених норм і правил; вміє приймати на себе часткову відповідальність за те, що відбувається; усвідомлює, що він може щось робити без обов'язкової підтримки дорослих та їх затвердження; здійснює індивідуальний вибір доручень і завдань у процесі організації життєдіяльності у класі й у школі. [9, с.26]

Сфера когнітивної компетентності - об'єднує інтелектуальну, інформаційну культуру і культуру самоорганізації. Для молодшого школяра характерний наступний обсяг компетенцій: вчиться працювати разом з товаришем; вчиться правильно читати (дотримувати наголоси, паузи, інтонацію кінця речення, виділяти важливі за змістом слова і т.д.); освоює основні види письмових робіт (запис під диктовку, виклад тексту, відгуки і т.д.); планує навчальні заняття в режимі дня; вчиться контролювати свої дії та дії товаришів; вчиться правильно працювати з підручником; слухає читання різних текстів, пояснення вчителя; виділяє головні факти і думки в тексті, становить простий план , переказує зміст тексту; вчиться правильно працювати з літературою; сформовані навички самообслуговування; вчиться правильно висловлювати думки, працювати в групі. [9, с.37]

Сфера гуманітарної компетенції - орієнтація людини в ідеях, сенсах, текстах культури. Для молодшого школяра характерний наступний обсяг компетенцій: розуміє образну мову казок, оповідань, віршів; проявляє інтерес до художньої літератури; знає твори російських письменників, поетів; виділяє головну ідею твору; висловлює оцінні судження, порівнює та оцінює вчинки героїв; читає вірші відомих поетів; починає опановувати іноземну мову; проявляє ціннісне ставлення до предметів і явищ навколишнього життя. [9, с.46]

Сфера естетичної компетентності - орієнтація людини у світі мистецтва, у світі образотворчих мистецтв; виховання естетичного смаку. Для молодшого школяра характерно: розрізняє види ІЗО; вільно володіє олівцем і пензлем при різних прийомах малювання; ліпить скульптури; знайомий з народними інструментами; знає і виконує російські народні пісні, прислів'я, приказки; сформований навик слухання музики; дізнається відомі музичні твори російських композиторів; має уявлення про картини відомих художників, бере участь у художній самодіяльності; ілюструє. [9, с.69]

Сфера комунікативної компетентності - повсякденні відносини між людьми, стосунки в сім'ї, між статями, друзями, партнерами, сусідами; поведінка в різного роду ситуаціях. Для молодшого школяра характерний наступний обсяг компетенцій: вміє приймати інших як даність; вміє працювати самостійно у великому дитячому колективі не вимагаючи до себе уваги вчителя; вміє зосереджено слухати, не перепитувати просто так, щоб привернути до себе увагу; швидко і точно виконувати вимоги вчителя; вміє самостійно перевірити себе і не відволікається; вміє вставати на точку зору іншого, оцінює і контролює дії іншого; проявляє терпимість по відношенню до інших; реалізує взаємодію з учителем та іншими учнями відповідно до встановлених правил; знає правила поведінки в їдальні, в актовій залі ; на концерті, в громадських місцях; дбайливо ставиться до книг, одягу, майну; розширює знання про форми звернення до старших, однолітків, незнайомим людям; знає загальні відомості про різні етикетних ситуаціях (вітання, побажання, прохання, вміє співпереживати, сперечатися); освоює товариські норми відносин (виявляє турботу, надає взаємодопомога, співчуття); проявляє манери поведінки; володіє звичкою бути привітним, доброзичливим; не сприймає грубу мова; володіє навичками спілкування з молодшими, однолітками, старшими дітьми, дорослими. [9, с.73]

Сфера рекреативної компетентності - сфера відпочинку, здоров'я, спорту, харчування. Обсяг компетентності молодшого школяра включає в себе: загальне поняття про здоров'я та фактори на нього впливають; має уявлення про будову та роботу органів і систем організму людини; щодня доглядає за тілом, забезпечує дотримання ранковий та вечірній туалет, доглядає за волоссям, руками, особою протягом дня; займається загартовуванням організму, фізичною культурою, спортом, дотримується режим дня, навчання, відпочинку; дотримується правил самоконтролю за правильною поставою, ходою, позою; проявляє акуратність в одязі та взутті, доглядає за ними; розпізнає ознаки втоми, вміє правильно поводитися під час хвороби, має навик обережного поводження з ліками; здатний адекватно оцінювати емоції оточуючих, проявляє свої емоції і керує ними. [9, с.79]

Сфера господарської компетентності - повсякденні побутові ситуації і проблеми. Для молодшого школяра характерний наступний обсяг компетентностей: вміє грати в рухливі, інтелектуальні ігри; знає і вміє користуватися праскою, пральною машиною, теркою, м'ясорубкою, електроплитою, холодильником; використовує столові прилади за призначенням, знає правила сервірування столу; вміє готувати прості страви; знає правила підготовки і прибирання місць для навчальної, трудової, дозвільної діяльності і відпочинку; вирощує кімнатні рослини, бере участь у сільськогосподарських роботах; доглядає за домашніми тваринами; робить своїми руками аплікації з різних матеріалів; працює простими інструментами. [9, с.90]

При вивченні загальнокультурної компетентності учнів використовується декілька діагностичних методів: спостереження, тестування, анкетування. Використання кожного з них відбувається відповідно до вимог, що висуваються до процедури застосування того чи іншого методу діагностики.

У своїй роботі я зупинилася на методі спостереження, тому що в учнів 1 класу ще недостатньо сформовано довільну увагу, низький рівень концентрації уваги, часта відволікання.

Педагогічне спостереження - це цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття досліджуваного об'єкта, процесу або явища в природних умовах, коли педагог отримує конкретний фактичний матеріал. [9, с.9]

Мета спостереження: виявити рівень сфер загальнокультурної компетенції в учнів 1 класу.

Об'єкт спостереження: учні 1 класу.

Предмет спостереження: дії, вчинки, діяльність, поведінка, здатність до адекватної оцінки ситуації з точки зору власних і загальнозначущих цінностей, до постановки до ефективного виконання цілей, завдань, норм у даній ситуації.

При вивченні соціалізірованності учнів у сферу спостереження потрапляють всі ситуації, що вимагають загальнокультурної компетентності.

Результати спостереження представлені в таблиці 2. (Додаток 2). У ній зафіксований рівень компетентності кожного школяра за сферами у відповідності з показниками, наведеними в таблиці 1. (Додаток 1).

За результатами спостереження видно, що на даному етапі переважає емоційно-поведінковий і примітивно-поведінковий рівні компетентності виділених сфер загальнокультурної компетентності. Наявність інформації про рівень компетентності кожного учня дозволяє класному керівнику своєчасно виявляти проблеми учнів, обгрунтовано надавати їм допомогу у подоланні соціальних, психологічних, особистісних труднощів, оцінювати і коригувати ефективність виховної роботи з класом, організовувати доцільне взаємодія з середовищем - сім'єю, позанавчальної закладами, групами, в які включені вихованці і де здійснюється стихійна й цілеспрямована соціалізація особистості. Своєчасно виявляти найменш сформовані компоненти загальнокультурної компетентності та надавати цілеспрямовану допомогу а їх розвитку.