3.20) Завдання, зміст і формиекологічноговиховання

Мета екологічноговиховання — формуваннявідповідального і дбайливогоставлення до природи, щобазується на екологічнійсвідомості. Цепередбачаєдотриманняморальних і правовихпринципівприродокористування й пропаганду ідейщодойогооптимізації, активнудіяльністьізвивчення й охорониприродисвоєїмісцевості.

Змістекологічноговихованняпередбачаєрозкриттясутностісвітуприроди — середовищаіснуваннялюдини, яка повинна бути зацікавлена у збереженнійогоцілісності, чистоти, гармонії. Індивідмаєвмітиосмислюватиекологічніявища і розумновзаємодіяти з природою. Естетичнийпідхід до природисприяєформуваннюморальнихпочуттівобов'язку і відповідальності за їїзбереження, спонукає до природоохоронноїдіяльності.Шляхами підвищенняекологічноїкультуримолоді й ефективностіекологічноговиховання є:

— розробленняорієнтовногозмістунеперервноїекологічноїосвіти для всіхвіковихкатегорійпідростаючогопокоління, збільшення ваги екологічнихпитань як у рамках певнихпредметів, так і за допомогоюналагодженнявнутрі- та міжпредметнихзв'язків;

— створення в закладах освітивідповідноїнавчально-матеріальноїбази: куточківохорониприроди, живихкуточків та ін.;

— удосконалення форм і методівекологічноговиховання, активнезалученнявихованців до природоохоронноїроботи;

— формуваннямотивіввідповідальногоставлення до природи, прагненняглибшепізнатиїї, примножуватиїїбагатства.

У формуванніекологічноїкультурипровідна роль належить предметам природничого циклу. Однак і гуманітарніпредметипередбачаютьщодоцьогоширокіможливості.

3.21) Зміст, методи, прийоми та формипозакласноївиховноїроботи.

Позакласнавиховна робота — різноманітнадіяльністьучителів, вихователів, спрямована на вихованняучнів і здійснювана в позаурочний час.

Її мета полягає у задоволенніінтересів і запитівдітей, розвиткуїхтворчогопотенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування.

Позакласнавиховна робота спрямована на закріплення, поглибленнязнань, застосуванняїх на практиці, розширення кругозору учнів, формуваннянауковогосвітогляду. Не меншважливим є виробленняумінь і навичоксамоосвіти, розвитоктворчихздібностей, організаціядозвілля, культурноговідпочинку.Формивиховноїроботи — варіантиорганізаціївиховногопроцесу, композиційнапобудовавиховного заходу.

До них належать класнігодини, етичнібесіди, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькіконференції, диспутитематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, змагання (спартакіади), турніри, виставки, конкурси, колективнітворчісправи та ін.

3.22) Зміст і форми позашкільної виховної роботи.

Позашкільніформивиховання — цеформиорганізаціїрізноманітноїсуспільнокорисноїдіяльності, яку проводятьсьогоднідитячі і молодіжніорганізації, об'єднання, товариства, загони тощо. Специфікоюсучаснихпозашкільних форм є те, що вони створюються на добровільних началах, охоплюютьучніврізноговіку, маютьорганисамоврядування, реалізують широкий спектр діяльності, в процесіякоїрозширюютьсяпізнанняучнів, їхспілкування, здійснюєтьсясамовираження, самоутвердженняособистості.Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.Формиорганізаціївихованняподіляють на масові, групові (гурткові), індивідуальні.