8. Основні типи грошових систем.

У результаті еволюції товарного госп-ва та властивих йому ек. відносин грошові системи поступово змінювалися, набували різних форм, які можна класифікувати за кількома критеріями

Залежно від форми, в якій функціонують гроші, виділяють такі види грошових систем:

– система металевого обігу, коли грош. метал безпосередньо перебуває в обігу та виконує всі функції грошей, а банкноти залишаються розмінними на метал;

– система паперово-кредитного обігу, при якій в обігу перебувають лише нерозмінні на грошовий метал знаки грошей – казначейські білети або банкноти.

Металеві грош. системи виступали у формах біметалізму та монометалізму. В XVI–XVIII ст. грошові системи часто базувалися на біметалізмі.

Біметалізм – це грошова система, в якій роль заг. еквівалента законодавчо закріплялася за 2 металами – золотом і сріблом, банкноти підлягали розміну на обидва метали.

Різновид:

— система паралельної валюти, за якої співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі;

— система подвійної валюти, коли таке співвідношення визначається державою;

— система "кульгаючої" валюти, коли один із видів монет карбується в закритому порядку.

Монометалізм – грошова система, за якої роль заг. еквівалента виконує 1 метал: золото (золотий монометалізм) або срібло (срібний монометалізм), при цьому в обігу функціонують монети та знаки вартості, розмінні на грошовий метал. Золотий мон-зм існував у кількох формах: золотомонетного стандарту, золотозливкового стандарту і золотодевізного стандарту.

Системи паперово-кредитного обігу являють собою грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутр. вартості. Розрізняють паперово-грошові системи та системи кредитних грошей, не розмінних на золото.

Грошові системи залежно від ступеня втручання держави в ек. віднсини можуть бути ринковими та неринковими. Неринковим грошовим системам притаманне переважання адмін. неринкових методів регулювання грош. обігу. Для ринкових грош. систем хар-ним є переважання ек. методів та інструментів регулювання грош. обігу.

За хар-м регулювання нац. валютної системи грош. системи можуть бути відкритими та закритими. Для відкритих грош.систем хар-ним є min втручання держави у регулювання валютних відносин всередині країни. Закриті грош. системи хар-ся наявністю значної кількості валютних обмежень (СРСР).

Грошова система України є кредитна, ринкова і відкрита. Кредитний механізм емісії грошей базується на загальних принципах кредитування (поверненість, забезпеченість та ін.), що створює передумови для забезпечення сталості грошей шляхом формування спеціального механізму регулювання пропозиції грошей відповідно до потреб обороту в засобах обігу.

9. Суть і структура ринку грошей, його графічна модель.

Грошовим ринком звичайно називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Ринок – це економічні відносини з приводу купівлі – продажу товарів.

На грошовому ринку традиційні поняття «купівля та продаж» - неприйнятні, що зумовлює специфіку грошей як товару. Фактично на грошовому ринку відбувається передача грошей від одного до іншого власника, що тільки умовно можна називати «купівля-продаж».

На товарному ринку право власності переходить до покупця на грошовому залишається у покупця.

На грошовому ринку продаж – це форма передачі грошей їх власнику для тимчасового користування покупцям, в обмін на такі інструменти, які дозволять зберегти це право власності та отримати процентний дохід.

Купівля грошей - це форма отримання суб’єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей на певний термін в обмін на фінансові інструменти.

Фінансові інструменти – це зобов’язання покупців перед продавцями грошей.

Зобов’язання поділяються :

• На боргові

• На не боргові

Не боргові зобов’язання (акції) дають право на отримання доходу та участі в управлінні фірмою.

Боргові – це зобов’язання за якими покупець грошей зобов’язується повернути гроші і сплатити дохід (облігації, векселі, депозитні (ощадні) сертифікати, кредитні угоди).

Структура грошового ринку:

1. за видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців: ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок.

2. за інституційними ознаками грошових потоків можна виділити такі сектори грошового ринку: фондовий ринок; ринок банківських кредитів; ринок послуг небанківських фінансово-кредит¬них установ.

На фондовому ринку здійснюється переміщення небанківського позичкового капіталу, який приводиться в рух з допомогою фондових цінностей. Значення цього ринку полягає в тому, що він відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку. Інституційними органами, що здійснюють регулювання фондового ринку, є фондові біржі.

3. За третім критерієм — економічним призначенням купівлі грошей — грошовий ринок поділяють на два сектори: ринок грошей; ринок капіталів.

На ринку грошей продаються і купуються гроші на дуже короткий термін (до 1-го року). У цьому секторі ринку гроші виступають у 2-х функціях:

• Як засіб обігу

• Як засіб платежу

На ринку капіталів здійснюється купівля-продаж грошей на тривалий термін. Класичними операціями на цьому ринку є операції з акціями, облігаціями, депозитними сертифікатами і тд.

Графічна модель ринку грошей: (замість М1 писати MS)

Точка А вказує на рівновагу на ринку грошей. Відсоткова ставка яка відповідає т. А – рівноважна відсоткова ставка. При такій ставці попит = пропозиції, тобто продавці зможуть запропонувати таку суму грошей яку зможуть і хочуть купити продавці при визначеній відсотковій ставці (рівноважній). Припустимо, що якимось чином удалося в цій ситуації встановити ставку процента на рівні 6%, тобто нижчій від рівноважної. Реакцією на цю зміну буде зниження альтернативної вартості зберігання грошей і зростання попиту на гроші — точка попиту зміститься по кривій попиту вправо в положення А1 (при тому, що точка пропозиції залишиться в попередньому положенні А). Збільшення попиту на гроші виявиться в посиленні вимог економічних суб'єктів до банків надати їм грошові позички. Проте банки не зможуть задовольнити цих вимог, оскільки їхні резерви залишилися незмінними. Окремі банки спробують закупити додаткові резерви на міжбанківському ринку, і між банками посилиться конкурентна боротьба за ресурси. Наслідком цієї боротьби стане зростання процентної ставки доти, доки вона не досягне попереднього (рівноважного) рівня. Але в міру наближення ставки до цього рівня буде зростати альтернативна вартість грошей і скорочуватися попит на гроші. Як тільки ставка досягне 8%, увесь додатковий попит на гроші зникне і всі показники займуть рівноважне положення: попит і пропозиція — 20,0 млрд грн, ставка процента — 8%.