- •6.Юридичні факти. Поняття. Види.
- •7. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •8.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •9. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •10.Види юридичних осіб.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •26.Підстави набуття та припинення права власності.
- •29. Поняття та види речових прав.
- •28. Право спільної власності. Види.
- •43. Договір поставки.
- •44. Договір міни. Договір дарування.
- •45. Договір ренти.
- •46. Договір довічного утримання (догляду).
- •Договір зберігання. Спеціальні види зберігання.
- •Договір охорони
- •Договір страхування.
- •Договір майнового страхування.
- •Договір особистого страхування.
- •72. Деліктні зобов’язання. Види.
- •73. Поняття та об'єкти права інтелектуальної власності.
- •74. Авторське та суміжні права.
- •75. Патентне право.
- •76. Захист об'єктів права інтелектуальної власності
- •77. Поняття, предмет ,метод та функції сімейного права.
- •78. Основні принципи сімейного права.
- •79. Джерела сімейного права.
- •80. Поняття, види сімейних правовідносин.
- •81. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •87. Майнові правовідносини подружжя. Правовий режим роздільною та спільного майна подружжя. Поділ спільного майна.
- •88. Договірний режим майна. Шлюбний договір.
- •89. Права та обов'язки подружжя щодо утримання.
- •90. Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •91. Припинення шлюбу, внаслідок його розірвання, його правові наслідки.
- •92.Режим окремого проживання подружжя.
- •93. Підстави виникнення прав і обов'язків батьків та дітей.
- •94.Визнання походження дитини.
- •95. Оспорювання батьківства, материнства.
- •Стаття 137. Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини
- •96. Особисті немайнові правовідносини батьків та дітей.
- •97. Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •98. Утримання дитини батьками.
43. Договір поставки.
Договір поставки — один із найбільш широко застосовуваних у підприємницькій діяльності договорів, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших сферах, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Поставка належить до найпоширеніших договорів у підприємницькій діяльності. Як поставку традиційно розглядають оптовий оборот товарів, відносини між професійними продавцями і покупцями.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діячьність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК).
Правове регулювання здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 3 гл. 54 ЦК, ГК, Законі України "Про поставки продукції для державних потреб", Положеннях про поставки продукції виробничо-технічного призначення та про поставки товарів народного споживання, а також іншими актами.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.
Сторони договору: постачальник (юридичні або фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю) та покупець (фізичні або юридичні, які набувають товар для здійснення підприємницької діяльності).
Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є товар, що покупець набуває для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.
До істотних умов традиційно відносять умови про ціну та строк поставки. Щодо ціни поставки, то застосовують загальні правила купівлі-продажу. А щодо строку поставки, то договір може бути укладено на 1 рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений домовленістю сторін. Однак строк не є істотною умовою, оскільки, якщо його не визначено, то договір вважається укладеним на 1 рік.
Форма договору — письмова. Він може оформлятися такими способами:
• складається один документ, який підписують сторони (класичний);
• обмін листами, телеграмами, телетайпами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає;
• прийняття до виконання замовлень.
Під час укладення договорів застосовують уніфіковані форми замовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машинної обробки.
За загальним правилом, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК). Однак у Положеннях про поставки продукції передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору, попередивши про це контрагента за 1 місяць: а) у разі поставки продукції з відхиленнями за якістю від стандартів, технічних умов, іншої документації, а також зразків (еталонів); б) у разі визнання банком покупця неплатоспроможним; в) у разі завищення постачальником ціни на продукцію та в інших випадках, передбачених законодавством.