Загальні характеристики мотиваційної сфери особистості:

МОТИВАЦІЯ у психології має подвійний зміст:

1. Це система факторів, що детермінує поведінку (це потреби, мотиви, цілі (мета), завдання, наміри, потяги, прагнення, що є у людини).

2. Це характеристика процесу, який підтримує поведінкову активність на певному рівні.

У інших авторів мотивація – це три відносно самостійних психологічних явища, тісно пов’язаних між собою.

Мотивація – як ДЖЕРЕЛО АКТИВНОСТІ (потреба – мотив), пояснює, ЧОМУ виник стан активності, яка потреба спонукала до прояву активності.

Мотивація як СПРЯМОВАНІСТЬ пояснює, НА ЩО спрямована активність, ЗАРАДИ ЧОГО здійснюється та чи інша поведінка, тут мотиви у своїй сукупності утворюють спрямованість особистості.

Мотивація як ЗАСІБ САМОРЕГУЛЯЦІЇ, до цих засобів відносяться емоції, бажання, прагнення тощо.

Будь – яка форма поведінки може бути пояснена як внутрішніми, так і зовнішніми причинами:

• до внутрішніх причин (факторів) відносяться психологічні властивості суб’єкта поведінки: мотиви, потреби, цілі, бажання, інтереси, тощо. Їх називають особистісними ДИСПОЗИЦІЯМИ;

• Зовнішні причини поведінки називають СТИМУЛАМИ, вони витікають із ситуації, що складається.

Тому говорять про ДИСПОЗИЦІЙНУ І СИТУАЦІЙНУ мотивації як аналоги внутрішньої і зовнішньої детермінації поведінки.

Мотиваційна сфера людини характеризується наступними параметрами:

• РОЗВИНУТІСТЮ – якісною різноманітністю мотиваційних факторів (потреб, мотивів, цілей);

• ГНУЧКІСТЮ, що дозволяє забезпечити задоволення мотиваційного спонукання різноманітними засобами;

• ІЄРАРХІЗОВАНІСТЮ, що пов’язана із сформованою структурою управління реалізацією різних мотивів і спонукань або іншими словами, - відмінністю в силі і частоті актуалізації мотиваційних утворень певного рівня (потреб, мотивів, цілей).

Останні не є однорядними утвореннями. Одні є сильнішими і виникають частіше, інші є слабшими і виникають рідше;

Основними складовими мотиваційної сфери є: ПОТРЕБИ, МОТИВИ і МЕТА (ЦІЛІ). Оскільки мотивація є спонуканням до діяльності, структуру діяльності утворюють ті ж самі компоненти.

Домашнє завдання Самостійно опрацювати теми:

1. Мовлення як пізнавальний психічний процес.

2. Методи розвитку пізнавальних психічних процесів.

3. Вади розвитку пізнавальних психічних процесів.

Питання для обговорення на семінарах

1. Мислення як пізнавальний процесс, його фізіологічні основи.

2. Операції мислення.

3. Основні форми та види мислення людини.

4. Якості мислення людини.

5. Сутність мови та мовлення як психологічних категорій.

6. Функції та види мовлення.

7. Увага як стан свідомості, її призначення.

8. Види уваги.

9. Властивості уваги людини.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

1. Диференцюйте поняття «мова» і «мовлення».

2. Висловіть свою думку з приводу наступного судження: «Роз­виток мови — це і є розвиток свідомості».

3. Прокоментуйте дане твердження: у визначенні мовлення завжди вказується функція спілкування. Як це узгоджується з тим, що мовлення може бути і внутрішнім, для себе?

4. Вкажіть на відмінності усного мовлення від письмового та відзначте, яким чином дані відмінності мають враховуватися людиною в практичній діяльності?

5. Назвіть специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності. Розкрийте відмінність мислення від чуттєвого пізнання.

6. Назвіть основні розумові операції, необхідні для порів­няння понять.

7. Доведіть нерозривну єдність розумової діяльності людини з практикою.

8. Обґрунтуйте необхідність мовлення в пізнавальній діяль­ності людини.

9. Покажіть взаємозв'язок уяви з пам'яттю, мисленням, емо­ціями та відчуттями.

10. Встановіть зв'язок між увагою та діяльністю людини.

11. Прокоментуйте вислів К. Д. Ушинського: «Увага — це ті єдині двері нашої душі, через які, безумовно, проходить все із зовнішнього світу, що тільки входить до свідомості».

12. Визначте, які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть негативно впливати на прояви уваги особистості.

13. Проаналізуйте власні якості уваги, зосереджуючись на пе­ревагах і недоліках.

14. Охарактеризуйте явище боротьби мотивів, наведіть при­клади.