3.2 Маршрутний облік звірів по слідах на снігу

Час проведення обліку-зимою, після пороші при неглибокому сні­говому покриві. Показник обліку - число зустрінутих, пересічених маршрутом слі­дів відповідного виду тварин на одиницю довжини маршруту, за яку приймають 10 км. Цьому обліку підлягають тільки сліди останньої доби. Кращий засіб підрахунку добових слідів - це повторний обхід маршруту. В перший день проходять маршрут і затирають всі сліди, які зустрілись, тобто відмічають, які сліди на завтра будуть старими. На другий день той самий маршрут проходять повторно і підрахову­ють тільки свіжі сліди звірів. Довжина маршруту попередньо конкретно не встановлюється, так як може залежати від багатьох факторів: довжини світлового дня, ста­ну снігового покриву і фізичної підготовки обліковця, рельєфу місце­вості, відповідних засобів пересування (піший хід, лижі і т. д.), від частоти траплянь слідів. При середніх умовах нормальним маршру­том рахується шлях 10 — 12 км. З метою отримання об'єктивних даних необхідно, щоб типи угідь і зв'язані з ними різниці в щільності населення тварин були охоплені маршрутом рівномірно. Для цього при плануванні маршрутів необхід­но дотримуватися таких рекомендацій: маршрут повинен охоплювати всю різноманітність угідь (луки, ріл­лю, озимі, чагарникові зарослі серед полів, яри, лісові масиви і т. д.); не можна відхилятися від заданого маршруту; не закладати маршрути вздовж доріг, рік, потічків, узлісь, ярів і т. д., а прямувати перпендикулярно, або під кутом до нихБезпосередньо на маршруті, або по записах після його проходжен­ня складається абрис. На нього наноситься: лінія маршруту; характер угідь (рілля, луки, озимі і т. д.); необхідні орієнтири (місця перетину доріг, ліній електропередач, потоків, меліоративних каналів і т. д.). Основний зміст абрису — перетин маршрутом слідів звірів. Кож­ний вид звірів позначають відповідним значком (л - лось, лс - лисиця, в - вовк і т.д.). На абрисі вказується напрямок руху звіра, а якщо в одному напрямку пройшла група звірів, то вказується число звірів в групі ( 3 л, 5 в). Щоб за результатами маршрутного обліку слідів отримати дані про щільність населення звірів, в угіддях користуються формулою:

Р=1,57х(п/й), де:

Р - щільність населення звірів, число особин на 1 км²;

1,57- постійний коефіцієнт;

й - середня довжина добового ходу звіра, км;

п - число перетинів слідів з маршрутом;

Довжина добового ходу звіра залежить від багатьох причин глибини снігового покриву, захисних властивостей угідь, наявності кормів та ін. Величину добового ходу багатьох звірів можна приймати на основі літературних даних, або встановити шляхом вистежування звірів. Ви­стежування можна здійснити двома способами. Першим можна ско­ристатись тільки через добу після пороші. Спочатку звіра вистежують до його місцезнаходження (якщо звіра не зафіксовано візуально, цей пункт встановлюють за початком сліду наполоханого звіра), потім об­ліковець повертається до вихідного пункту і вистежує звіра "в п'яту" до того місця, де слід був засипаний снігом при пороші. Іншим способом вистежування проводиться два рази. Місцезнахо­дження звіра виявляється в перший день і рівно через добу на другий день. Довжина добового ходу встановлюється кроками, для цього се­редня довжина кроку обліковця повинна бути добре вивірена. Можна використати крокомір. Якщо слід не дуже покручений, а на місцевості є багато орієнтирів, його доцільно закартувати та виміряти картогра­фічним методом. Бажано проводити не менше трьох вистежувань і ви­рахувати середню довжину добового ходу того чи іншого виду звіра.

Метод найбільш простий та доступний. При достатній кількості обліковців облік звірів можна провести протягом одного дня на всій території господарства. Оптимальна пора для проведення облікових робіт за цим методом - лютий - березень. В цю пору звірі дещо акти­вніші, ніж в грудні та січні місяці, і, як правило, відзначаються біль­шою довжиною свого добового ходу. Вся територія угідь, в яких передбачається провести облік шляхом подвійного картування слідів, попередньо умовно ділиться на окремі ділянки площею від 25 до 100 гектарів. Ділянки розмежовуються між собою обліковими маршрутами. Віддаль між двома суміжними марш­рутами повинна становити не більше 0,5-1,0 км. В короткий зимовий день довжина маршруту для одного обліковця не повинна перевищу­вати 10-15 км. Маршрути для обліку і картування слідів прокладаються по лісових дорогах, перелісках, вздовж узлісь, чагарникових заростей, по перимет­ру полів. У великих лісових масивах маршрути для картування слідів прокладають вздовж квартальних просік, лісових доріг, які ділять ма­сив на окремі площі. До проведення робіт кожному обліковцеві вида­ється бланк, на якому нанесена схема маршруту та сітка польових і лісо­вих доріг з нумерацією лісових кварталів, полів. Маршрути на абрисі повинні утворювати замкнуті контури. Дуже важливо, щоб жодна сто­рона замкнутого контуру не випала з обліку, оскільки найменша недба­лість одного з обліковців може звести нанівець всю роботу. Вибір дня обліку маршрутів має вирішальне значення для одержання достовірних даних. Відомо, що після першого снігу далеко не всі звірі покидають денні затишні місця і тому не залишають слідів. Подібне спостерігається під час глибокого снігу (більше 40 см), при щільному насті. Облік за таких умов приведе до заниження показників чисель­ності тварин в порівнянні з їх фактичною кількістю. Рекомендується проводити облік після доброї пороші, з глибиною снігового покриття не більше 5-10 см. Зручно вести облік під час відли­ги, коли тварини більш активні, а їх сліди чітко відбиваються на снігу. Обліковці виходять на свої маршрути одночасно. На спеціальних бланках вони відмічають дату та час обліку, погодні умови та висоту снігового покриву. Помітивши свіжий слід звіра, олівцем наносять його на схему маршруту умовними позначеннями (к - козуля; сд - свиня дика) і вказують стрілкою напрям ходу звіра. Одночасно записують кількість тварин (5 к, 7 сд). Закінчивши роботу на маршруті, обліковці здають бланки керівни­ку роботи, який переносить (переписує) ці дані на схематичну карту господарства чи району. В результаті одержують "фотографію" пере­ходів звірів на території господарства, району. Кількість звірів підраховується шляхом знаходження різниці між кі­лькістю вхідних і вихідних слідів для кожного лісового масиву (ділян­ки, кварталу). Наприклад, в одному лісовому масиві відмічено 8 вхід­них і 5 вихідних слідів козулі. Різниця між кількістю вхідних і вихідних слідів складає 3. Висновок: в лісовому масиві залишилось 3 козулі. Якщо ж вхідних слідів 6 і вихідних 6, то в лісовому масиві звірів немає.