3.3 Метод подвійного картування слідів

Суть методу зводиться до визначення чисельності звірів за різни­цею між кількістю вхідних і вихідних слідів, облік яких проводиться по снігу два рази на попередньо вибраних площах. На абрисах повинні бути нанесені квартальна мережа, дороги, сте­жки, ріки, схема маршрутів, по яких повинні пройти обліковці. Далі на інструктажі узгоджують, яким знаком чи шифром позначати сліди тих звірів, які пересікли ходову лінію. Одержавши розпорядження про початок робіт, обліковці в пере­ддень обліку на всіх намічених маршрутах затирають як старі, так і свіжі сліди. В день обліку (бажано після випавшого снігу чи пороші), як тільки розвидніє, кожен обліковець виходить на початок свого ма­ршруту і, рухаючись по ньому, наносить на абрис, в місцях виявлен­ня, кількість та напрямок слідів тих тварин, чисельність яких пови­нна бути визначена. Сліди затирають у тому випадку, коли слід звіра проходить якийсь відрізок по маршруту, на абрисі позначається тіль­ки його початок і кінець та вхід і вихід. Якщо на маршрутний хід виходить слід табуна і важко розібратись, скільки було тварин, необ­хідно пройти по ньому до місця, де звірі розійшлися. Після прове­дення обліку першого дня обліковці уточнюють всі дані, а ранком другого дня знову ідуть тим самим маршрутом по своїх слідах і зано­товують свіжі сліди звірів. При необхідності така ж робота проводиться ще й на третій день обліку, або через деякий час повторюється і ще раз дводенний облік, кількість і напрям слідів фіксується кожний раз на новому абрисі. В камеральних умовах на схему території угідь, охоплених облі­ковими маршрутами, переносять з абрисів дані про кількість, і на­прями слідів. Обробка польових облікових даних проводиться наступним чином (табл. 2). Беруться до уваги вхідні і вихідні сліди тварин дводенного обліку. Наприклад, на пробній площі 8 в перший день картування слі­дів виявлено 6 вхідних слідів козулі і 2 - вихідних. Різниця між кількі­стю вхідних і вихідних слідів свідчить про те, що на ділянці залиши­лося 4 козулі. На другий день обліку зафіксовано 6 вихідних слідів, з чого видно, що 2 козулі не залишили слідів. Отже, на даній пробній площі береться за облік 8 козуль. Опрацьовані польові матеріали зано­сять в картку обліку. Дані про кількість тварин, які не дали слідів, записуються тільки на другий день обліку. Як правило, результати 1-го та 2-го обліків не співпадають, що в значній мірі зумовлено добовим переміщенням пе­вної кількості тварин. 

3.4 Метод шумового прогону

Техніка цього методу обліку досить проста та водночас трудоміст­ка. Він забирає багато часу і вимагає значної кількості обліковців. Найвідповідальнішим моментом при застосуванні методу є вибір місця для проведення обліку. Вибирають одну або декілька ділянок (пробних площ) розміром від 30 до 1000 гектарів. Розмір пробних площ залежить від багатьох факторів: величини і контурів масивів, густоти насаджень, погодних умов, наявної кількості загоничів. Площі, обрані для проведення обліку, мають бути характерними і добре відображати характер та типологію угідь, їх кормові та захисні властивості. Пробні площі можуть мати різну конфігурацію, але, як свідчать дослідження та виробничий досвід, доцільно віддавати перевагу формі видовженого прямокутника. Така конфігурація облікових ділянок по­ряд з їх зручністю для шумового прогону дозволяє одержати більш точні результати обліку в порівнянні з рівносторонніми ділянками. Загальна площа вибраних для обліку пробних площ повинна складати не менше 30% від усієї площі угідь. Перед початком роботи обліковець обходить намічену в натурі про­бну площу по її межах (просіках, дорогах, узліссях) з усіх чотирьох боків і затирає (затоптує) всі сліди. Група загоничів у складі 5-10 чоло­вік з шумом проходять пробну площу з вужчого боку до протилежного кінця, виганяючи всіх тварин, які знаходяться на даній ділянці. Прочісуючи пробну площу (ділянку), загоничі ідуть приблизно на однаковій віддалі один від одного (20-50 м), але ця відстань не пови­нна перевищувати 70 метрів. Обліковці, які йдуть в загінці по краях пробної площі (ділянки), записують на бланках сліди звірів, які вийш­ли з облікової ділянки. Цю ж саму роботу може виконувати один облі­ковець, який після загінки (прогону) знову обходить пробну площу, заносячи на бланк виявлені сліди тварин. Наступну пробну площу краще вибирати в стороні, протилежній до напрямку загінки на попередній пробній площі. При цьому не реко­мендується наганяти звірину в напрямі відкритих площ, на які вона рідко виходить. Коли сніг великий, то звірі часто проходять одним слідом. В такому випадку одному із нагоничів необхідно пройти слідом, аж до того міс­ця, де сліди розходяться. Оскільки дикі свині можуть пройти одним слі­дом віддаль, яка значно перевищує один кілометр, даний метод обліку при глибині снігового покриву більше 20-30 см застосовувати недоціль­но. У таких випадках необхідно переходити до візуального обліку наго­ном, тобто додатково розставити на умовній лінії обліковців, які б фік­сували звірів. При цьому розмір пробної площі, як правило, не переви­щує 30—100 гектарів, а кількість пробних площ збільшується.  Результати обліку на всіх пробних площах, одержані методом шумового про­гону, екстраполюються на площу угідь, неохоплену обліком. Дослідження та виробничий досвід свідчать, що при охопленні ви­бірковим обліком до 25% загальної площі господарства та ретельному проведенні робіт хибність методу шумового прогону, як правило, не перевищує 10-45%. Дані чисельності мисливських тварин на 2015 рік в ДП «летичівське ЛГ» наведені в таблиці 3.3.

Чисельність мисливських тварин. Таблиця 3.3

Лось	Кабан	Козуля	Олень плямистий	Заєць -русак	Бобер	Лисиця
6	34	116	-	92	-	140