2.2 Дохід підприємства та його форми
Дохід є основним спонукальним мотивом й джерелом розвитку підприємства (фірми). У широкому розумінні дохід підприємства – це усі грошові кошти, які воно одержує від реалізації продукції, володіння та продажу матеріальних і фінансових акивів. Насамперед, слід розрізняти такі форми доходу фірми, як валовий і чистий.
Сучасна економічна наука розглядає валовий дохід підприємства ре-зультатом функціонування усіх виробничих факторів. Тому грошова виручка підприємства містить у собі відповідні факторні доходи: заробітну плату – дохід на працю, процент – дохід на капітал, ренту – на землю, непрямі податки – дохід держави, що включається в ціну продукції, а також підприємницький дохід (чистий дохід) – на підприємницькі здібності. Проте, з точки зору фірми, заробітна плата, рента, непрямі податки і процент – це витрати, які потрібно оплатити із валового доходу, лише чистий дохід утворює прибуток підприємства.
В залежності від джерел отримання розрізняють наступні форми доходу підприємства:
• звичайний дохід, що формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності фірми (виробництво товарів та надання послуг), а також за рахунок продажу активів (землі, обладнання, цінних паперів) не пізніше як через 6 місяців після їх придбання;
• капітальний дохід – це дохід від перепродажу матеріальних (земля, майно) та фінансових (акції, облігації) активів, але не раніше, ніж через 6 місяців після їх придбання;
• дивідендний дохід – це сума дивідендів, що їх одержує фірма, якщо володіє акціями інших корпорацій.
В економічно розвинених країнах 85% дивідендного доходу підприємства звільняється від оподаткування. Таким чином держава стимулює інвестиційний процес (вкладання коштів у розвиток економіки, створення нових робочих місць).
В сучасній економічній літературі виділяють також граничний дохід фірми.
Він обчислюється за формулою:
MR
– граничний дохід;
TR – валовий дохід, або виручка від реалізації; , де p – ціна продукції, q – кількість проданої продукції.
Граничний дохід є важливим для визначення оптимального обсягу виробництва фірми, тобто такого обсягу, за якого її прибуток буде максимальним.
Існує
універсальне правило, за яким діє
будь-яка фірма: вона нарощуватиме обсяги
виробництва до тих пір, доки
, тобто витрати на випуск додаткової
одиниці продукції (MC) є меншими або
дорівнюють доходу від її продажу (MR).
Якщо граничні витрати (MC) стають більшими
за граничний дохід (MR), то випуск даної
одиниці продукції для фірми є невигідним
(збитковим).
2.2 Система показників доходу та рентабельності.
Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.
Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.
При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:
1) показники рентабельності продукції;
2) показники рентабельності капіталів (активів);
3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.
Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства (рис.1.1).
Рис. 1.2 Показники рентабельності продукції
Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.
Друга
група
показників рентабельності формується
на підставі розрахунків рівнів
рентабельності в залежності від зміни
розміру та характеру авансованих коштів:
всі активи підприємства; інвестиційний
капітал (власні к
ошти
+ довгострокові зобов'язання); акціонерний
(власний) капітал (рис.1.2).
Рис. 1.3 Показники рентабельності капіталів
Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.
Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестований капітал; власників та засновників - доходність акцій.
Кожний з перерахованих показників легко моделюється по факторним залежностям (рис. 1.3).
Рис. 1.4 Факторна залежність показників рентабельності
Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).
Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.
Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів (рис.1.5).
Рис. 1.5 Показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.
Дані показники дають уяву про ступінь важливості для підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової "готівковості", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типа виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.
Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуваних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.
Основні показники рентабельності:
Рентабельність продукції;
Рентабельність продаж;
Рентабельність активів;
Рентабельність текучих активів;
Рентабельність власного акціонерного капіталу.
1. Рентабельність продукції:
(1.1)
Рпр - рентабельність продукції;
Пр - прибуток від реалізації продукту;
С – повна собівартість реалізації продукції.
Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.
2. Рентабельність продаж:
(1.2)
RОS- рентабельність продаж;
В- виручка від реалізації без податків, включених до ціну продукції.
Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції.
3. Рентабельність активів:
(1.3)
RОА- рентабельність активів;
Пч- чистий прибуток;
Аср- середня величина активів за певний період.
Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і залученого.
4. Рентабельність поточних активів:
(1.4)
Рта- рентабельність поточних активів;
Ат.ср- середня величина поточних активів підприємства.
Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.
5. Рентабельність власного акціонерного капіталу :
(1.5)
RОЕ- рентабельність власного акціонерного капіталу;
Кс- середня величина власного капіталу підприємства.
Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.
На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.
В ринковій економіці приділяється велике значення порівнянням прибутку з прибуткоутворюючими факторами і базами її формування.
При стандартній оцінці фінансового стану підприємства пропонується західними методиками:
По-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);
По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;
Основні класи показників рентабельності |
Фінансові коефіцієнти рентабельності |
1 |
2 |
1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу)
|
1.1 .Коефіцієнт обмеженого рівня валового прибутку 1.2.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку від основної (операційної) діяльності 1.3.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку всієї діяльності підприємства 1.4.Коефіцієнт обмеженого рівня чистого прибутку 1.5.Коефіцієнт критичної рентабельності |
2.Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів |
2.1.Коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів 2.2.Коефіцієнт віддачі на інвестований капітал 2.3.Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал |
3.Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів |
3.1.Коефіцієнт рентабельності відбору 3.2.Коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу 3.3.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 3.4.Коефіцієнт обслуговування боргу |
Система фінансових коефіцієнтів рентабельності (табл. 1.1)
По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.
Для цієї мети розроблена система показників рентабельності, котра об'єднує три основним класи показників (табл. 1.1)
1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу).
2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів.
3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів.