Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство лекції.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
129 Кб
Скачать
☆

4. Поняття та види правової культури

Правова культура – це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового прогресу і відображають у правовій формі стан свободи особи, інші найважливіші соціальні цінності.

Ознаки правової культури:

  • тісний зв’язок з правом, правовою системою і іншими правовими явищами;

  • участь членів суспільства у його правовому житті, здійснення правової діяльності;

  • відображає стан законності і правопорядку, рівень правосвідомості.

Правова культура поділяється на:

  • правову культуру суспільства;

  • правову культуру соціальної групи;

  • правову культуру особи.

Таким чином, правова культура – це глибоке знання та розуміння права; високосвідоме виконання вимог права; повага права.

У цілому взаємодія права і правосвідомості має конструктивний характер. Разом з тим на певних етапах розвитку держави і права створюються історичні передумови для формування дефектної правосвідомості. Деформація правосвідомості проявляється у викривленні уявлень про цінність права. Проявами дефектної правосвідомості є: правовий інфантилізм, правовий ідеалізм, правовий дилетантизм та “переродження” правосвідомості, правовий нігілізм.

Правовий ідеалізм (романтизм) характеризується таким станом правосвідомості громадян, зокрема посадових осіб державного апарату, при якому відбувається переоцінка реальних можливостей форм права впливати на суспільні відносини і процеси.

Найпоширенішою і особливо небезпечною формою викривлення правової свідомості є правовий нігілізм.

Основні риси сучасного правового нігілізму:

  • гордовито-зневажливе, поблажливо-скептичне сприйняття права;

  • масове поширення як серед населення в цілому, так і серед представників державної влади;

  • багатоманітність форм прояву – від кримінальних до легальних, від парламентсько-конституційних до мітингово-охлократичних;

  • поєднання його з деструктивною критикою і популістською спрямованістю;

  • сполучення правового нігілізму з політичним та етичним нігілізмом, що створює деструктивну ситуацію в суспільстві і державі.

Тема 7

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ

  • Поняття і загальна характеристика правової поведінки.

  • Правомірна поведінка: поняття, ознаки та види.

  • Поняття, ознаки, склад та види правопорушення.

  • Поняття та види юридичної відповідальності.

  • Конституційні основи юридичної відповідальності.________________

1. Поняття і загальна характеристика правової поведінки

Правова поведінка – це сукупність соціальнозначущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомовольовий характер тим чи іншим чином регламентуються нормами права і обумовлюють правові наслідки.

Будь-яка правомірна поведінка характеризується такими основними ознаками:

  1. соціальна значущість, яка має дві форми: соціальну корисність і соціальну шкідливість;

  2. вираженість зовні у формі діянь (дій чи бездіяльності);

  3. свідомовольовий характер, так як правова поведінка здійснюється суб’єктами, то вони повинні адекватно усвідомлювати обставини, характер поведінки і мати можливість здійснювати свою волю і скеровувати свої вчинки;

  4. регламентованість правовими нормами. Умови і ознаки правових вчинків можуть бути прямо описані в текстах правових документів або в останніх передбачено якісь інші заходи щодо моделювання правової поведінки;

  5. властивість зумовлювати юридичні наслідки так як суб’єкти реалізують свої інтереси і це тягне за собою певні юридичні наслідки.

Правова поведінка є одним з видів юридичних фактів, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Елементом правової поведінки є правовий вчинок, так як в нормах права моделюється не правова поведінка в цілому, а її елементи – правові вчинки.

Правовий вчинок – це діяння, що складається з певних елементів, сукупність яких утворює його склад.

Елементи правового вчинку:

  1. суб’єкт ( це фізична чи юридична особа, орган держави і т.д., котрі визнані дієздатними та деліктоздатними);

  2. суб’єктна сторона (це внутрішнє ставлення суб’єкта до свого діяння та його наслідків);

  3. об’єкт (явища навколишнього середовища, на які скеровані діяння);

  4. об’єктна сторона (це форма зовнішнього виразу діяння (дії чи бездіяльності), суспільно значущі наслідки (корисні чи шкідливі), причинний зв’язок між діянням і його наслідком.

З урахуванням змісту вчинку правова поведінка поділяється на два види: правомірну поведінку і правопорушення.