- •Кафедра Комп’ютерних систем та мереж
- •Дипломна робота
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи (проекту)
- •6. Календарний план-графік
- •7. Консультанти з окремих розділів
- •Реферат
- •Перелік скорочень
- •1.1 Поняття інформаційної структури підприємства
- •Розділ 1 інформаційна структура підприємства на базі архітектури клієнт-сервер
- •1.2 Технологія клієнт-сервер
- •1.3 Моделі реалізації технології клієнт-сервер
- •1.3.1 Модель файлового серверу
- •1.3.2 Модель доступу до віддалених даних
- •1.3.3 Модель серверу баз даних
- •1.3.4 Модель серверу додатків
- •1.4 Методи передачі даних між клієнтом і сервером
- •1.5 Засоби побудови клієнт-серверних додатків
- •Висновки до розділу 1
- •2.1.2 Основні частини програми
- •2.1.3 Архітектурні стилі і шаблони
- •2.2 Методи оптимізації Android-додатку
- •2.3 Засоби розробки Android-додатків
- •Висновок до розділу 2
- •Розділ 3 розробка технології створення оптимальних клієнт-сервер додатків на базі мобільних клієнтів
- •3.1 Проблеми побудови клієнт-серверних додатків на базі мобільних клієнтів
- •3.2 Стиснення даних
- •3.2.1 Порівняння алгоритмів стиснення
- •3.2.2 Аналіз отриманих даних
- •3.3 Шифрування даних
- •3.4 Методи синхронізації даних між клієнтом і сервером
- •3.4.1 Синхронізація усіх даних
- •3.4.2 Синхронізація оновлених даних
- •3.4.3 Синхронізація порціями
- •3.4.4 Синхронізація зі знанням того, що є на пристрої
- •Висновки до розділу 3
- •Розділ 4 розробка інформаційної структури підприємства на розробленій технології
- •4.1 Інформаційна структура підприємства
- •4.2 Структура розроблюваної системи
- •4.2.1 Структура серверної бд
- •4.2.2 Структура бд на Android-пристрої
- •4.2.3 Ахрітектура Android-додатку
- •4.2.4 Архітектура серверного додатку
- •4.3 Тестування розробленої системи
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.2 Технологія клієнт-сервер
Клієнт-серверна система характеризується наявністю двох взаємодіючих самостійних процесів - клієнта і сервера, які, в загальному випадку, можуть виконуватися на різних комп'ютерах, обмінюючись даними по мережі. Процеси, що реалізують деяку службу, наприклад службу файлової системи або бази даних, називаються серверами. Процеси, що запитують служби у серверів шляхом посилки запиту і подальшого очікування відповіді від сервера, називаються клієнтами.
На рис. 1.1. зображена загальна структура реалізації технології клієнт-сервер.
Рис. 1.1. Загальний вигляд технології клієнт-сервер
Сервер бази даних являє собою версію СУБД з одночасним доступом для багатьох користувачів, паралельно обробляючу запити, що надійшли з усіх робочих станцій. У його завдання входить реалізація логіки обробки транзакцій із застосуванням необхідної техніки синхронізації - підтримки протоколів блокування ресурсів, забезпечення, запобігання та / або усунення тупикових ситуацій.
У відповідь на користувальницький запит робоча станція отримає не «сировину» для подальшої обробки, а готові результати. Програмне забезпечення робочої станції при такій архітектурі грає роль лише зовнішнього інтерфейсу (Front - end) централізованої системи управління даними. Це дозволяє істотно зменшити мережевий трафік, скоротити час на очікування блокованих ресурсів даних в режимі одночасного доступу багатьох користувачів, розвантажити робочі станції і при досить потужною центральної машині використовувати для них більш дешеве обладнання.
Найчастіше, клієнт і сервер територіально відокремлені один від одного, і в цьому випадку вони входять до складу або утворюють систему розподіленої обробки даних.
Для сучасних СУБД архітектура «клієнт-сервер» стала фактично стандартом. Якщо передбачається, що проектована інформація буде мати архітектуру «клієнт-сервер», то це означає, що прикладні програми, реалізовані в її рамках, будуть мати розподілений характер. Частина функцій додатків буде реалізована в програмі-клієнті, інша - в програмі-сервері. Основний принцип технології «клієнт-сервер» полягає в поділі функцій стандартного інтерактивного додатку на чотири групи:
функції введення і відображення даних;
прикладні функції, характерні для предметної області;
фундаментальні функції зберігання та управління ресурсами (базами даних);
службові функції.
Виходячи з цього поділу будь-який додаток може складатися з таких компонентів:
компонент подання (функції 1-ї групи);
прикладної компонент (функції 2-ї групи);
компонент доступу до інформаційних ресурсів (функції 3-ї групи і протокол їх взаємодії).
Відмінності визначаються чотирма факторами:
які види програмного забезпечення використовуються в логічних компонентах;
які механізми програмного забезпечення використовуються для реалізації функцій трьох груп;
як логічні компоненти розподіляються комп'ютерами в мережі;
які механізми використовуються для зв'язку компонентів між собою.
