- •Кафедра Комп’ютерних систем та мереж
- •Дипломна робота
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи (проекту)
- •6. Календарний план-графік
- •7. Консультанти з окремих розділів
- •Реферат
- •Перелік скорочень
- •1.1 Поняття інформаційної структури підприємства
- •Розділ 1 інформаційна структура підприємства на базі архітектури клієнт-сервер
- •1.2 Технологія клієнт-сервер
- •1.3 Моделі реалізації технології клієнт-сервер
- •1.3.1 Модель файлового серверу
- •1.3.2 Модель доступу до віддалених даних
- •1.3.3 Модель серверу баз даних
- •1.3.4 Модель серверу додатків
- •1.4 Методи передачі даних між клієнтом і сервером
- •1.5 Засоби побудови клієнт-серверних додатків
- •Висновки до розділу 1
- •2.1.2 Основні частини програми
- •2.1.3 Архітектурні стилі і шаблони
- •2.2 Методи оптимізації Android-додатку
- •2.3 Засоби розробки Android-додатків
- •Висновок до розділу 2
- •Розділ 3 розробка технології створення оптимальних клієнт-сервер додатків на базі мобільних клієнтів
- •3.1 Проблеми побудови клієнт-серверних додатків на базі мобільних клієнтів
- •3.2 Стиснення даних
- •3.2.1 Порівняння алгоритмів стиснення
- •3.2.2 Аналіз отриманих даних
- •3.3 Шифрування даних
- •3.4 Методи синхронізації даних між клієнтом і сервером
- •3.4.1 Синхронізація усіх даних
- •3.4.2 Синхронізація оновлених даних
- •3.4.3 Синхронізація порціями
- •3.4.4 Синхронізація зі знанням того, що є на пристрої
- •Висновки до розділу 3
- •Розділ 4 розробка інформаційної структури підприємства на розробленій технології
- •4.1 Інформаційна структура підприємства
- •4.2 Структура розроблюваної системи
- •4.2.1 Структура серверної бд
- •4.2.2 Структура бд на Android-пристрої
- •4.2.3 Ахрітектура Android-додатку
- •4.2.4 Архітектура серверного додатку
- •4.3 Тестування розробленої системи
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.3 Моделі реалізації технології клієнт-сервер
1.3.1 Модель файлового серверу
Рис. 1.2. Модель файлового серверу
Базова для локальних мереж персональних комп'ютерів. Застосовувалася для розробки інформаційних систем на базі FoxPRO, Clipper, Paradox.
Основні властивості:
виділяється файл-сервер для реалізації послуг з обробки файлів інших вузлів мережі; працює під управлінням мережевих ОС;
відіграє роль компонент доступу до інформаційних ресурсів;
в інших вузлах функціонує додаток, в кодах якого суміщені компоненти уявлення та прикладної;
протокол обміну - набір низькорівневих викликів.
Технологія: запит направляється на файловий сервер, що передає СУБД, розміщеної на комп'ютері-клієнті, необхідний блок даних. Вся обробка здійснюється на комп'ютері-клієнті.
Недоліки:
високий мережевий трафік;
невелике число операцій маніпулювання;
недостатні вимоги до безпеки.
1.3.2 Модель доступу до віддалених даних
Рис. 1.3. Модель доступу до віддалених даних
Основні властивості:
коди компонента уявлення та прикладного компонента суміщені і виконуються на комп'ютері-клієнті;
доступ до інформаційних ресурсів забезпечується операторами непроцедурної мови SQL.
Технологія:
клієнтський запит направляється на сервер, де функціонує ядро СУБД обробляє запит і повертає результат (блок даних) клієнту. Ядро СУБД виконує пасивну роль;
ініціатор маніпуляцій з даними - програми на комп'ютері-клієнті.
Переваги:
процесор сервера завантажується операціями обробки даних;
зменшується завантаження мережі, тому через мережу передаються запити мовою SQL;
уніфікація інтерфейсу «клієнт-сервер» у вигляді мови SQL; використання його в якості стандарту спілкування клієнта і сервера.
Недоліки:
задовільний адміністрування додатків в RDA-моделі неможливо через поєднання в одній програмі різних за своєю природі функцій (уявлення і прикладних).
1.3.3 Модель серверу баз даних
Рис. 1.4. Модель серверу баз даних
Реалізована в СУБД Informix, Ingres, Oracle.
Основні властивості:
основа модель-механізм збережених процедур - засіб програмування SQL-сервера;
процедури зберігаються в словнику бази даних, розділяються між декількома клієнтами й виконуються на комп'ютері, де функціонує SQL-сервер;
компонент подання виконується на комп'ютері-клієнті;
прикладної компонентів і ядро СУБД на комп'ютері-сервері бази даних.
Переваги:
можливість централізованого адміністрування;
замість SQL-запитів по мережі передаються виклики збережених процедур, що веде до зниження мережевого трафіку.
Недоліки:
в більшості СУБД недостатньо можливостей для налагодження та зведення до одного типу збережених процедур;
обмеженість коштів для написання збережених процедур.
На практиці частіше використовується розумний синтез RDA- і DBS-моделей для побудови багатокористувацьких інформаційних систем.
1.3.4 Модель серверу додатків
Рис. 1.5. Модель серверу додатків
Основні властивості:
на комп'ютері-клієнті виконується процес, що відповідає за інтерфейс з користувачем;
цей процес, звертаючись за виконанням послуг до прикладного компоненту, грає роль клієнта додатка;
прикладної компонент реалізований як група процесів, що виконують прикладні функції, і називається сервером додатка (AS);
всі операції над БД виконуються відповідним компонентом, для якого AS - клієнт.
RDA- і DBS-моделі мають в основі двух ланкову схему поділу функцій. У RDA-моделі прикладні функції віддані клієнту, в DBS-моделі їх реалізація здійснюється через ядро СУБД. У RDA-моделі прикладної компонент зливається з компонентом уявлення, в DBS-моделі інтегрується в компонент доступу до ресурсів.
У AS-моделі реалізована трьох ланкова схема поділу функцій, де прикладний компонент виділений як найважливіший ізольований елемент докладання, що має стандартизовані інтерфейси з двома іншими компонентами.
AS-модель є фундаментом для моніторів обробки транзакцій.
