- •Загальне уявлення про статистику, короткі відомості з її історії.
- •2.Статистика як наука. Предмет статистики.
- •4. Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, стат закономірність, показник, закон великих чисел.
- •5.Сучасна організація держ статистики Укр. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про держ статистику»
- •6.Завд держ стат в умовах ринкової економіки.
- •9.Організаційні форми стат спостереження, їх характеристика.
- •10.Види стат спостереж за часом,за повнотою охоплення одиниць сукупн.
- •11. Спеціально організоване стат спостереження. Переписи – одна із форм спец організов стат спостереження, їх необхідність і значення.
- •12. Способи обліку фактів стат спостереження, їх характеристика.
- •13. Помилки спостереж та методи контролю отриманих даних.
- •14. Звітність – основна форма стат спостереження. Поняття про звітність,її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •15. Статистичне зведення, суть, значення та види.
- •16. Групування – основа наукової обробки стат даних.
- •17. Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •18. Ряди розподілу, їх види та графічне зображення.
- •19. Стат показник і його знач для вивчення соц.-економ явищ. Види стат показників.
- •20. Понятття про абсолютні стат величини, їх значення, види та одиниці виміру.
- •21. Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •22. Відносні величини планового завдання, виконання плану та динаміки.
- •23. Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності.
- •24. Поняття про середні величини, їх знач та види.
- •25. Середня арифметична, методика їх обчислення та матем властивості.
- •26. Середня гармонічна, методика їх обчислення.
- •27. Середня хронологічна, її суть та методика обчислення.
- •28. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом.
- •29. Характеристики центру розподілу: середня прогресивна, мода, медіа
- •30. Суть варіації масових явищ. Стат характеристики варіації.
- •31. Дисперсія, методика обчислення і властивості дисперсії.
- •32.Коефіцієнт варіації, методика обчислення.
- •33.Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсій.
- •34.Лінійне і середнє квадратичне відхилення, їх сутність і методика обчислення.
- •35.Суть вибіркового спостереження. Причини, умови його застосування. Переваги вибіркового методу.
- •36.Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки.
- •37.Способи добору, що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38.Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •40. Оцінка щільності звязків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41.Сутність дисперсійного аналізу.
- •42.Статистичне вивчення тенденцій розвитку явищ.
- •43.Сутність методу аналітичного вимірювання.
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку.
- •45.Поняття про ряди динаміки, їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •46.Основні правила побудови динамічних рядів.
- •47.Показники рядів динаміки, методи їх обчислення.
- •48.Обчислення середніх значень показників рядів динаміки.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50.Основні прийоми перетворення рядів динаміки.
- •51.Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня в рядах динаміки.
- •52.Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53.Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54.Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •55.Агрегатна форма інд-в як основна. Види зведених інд. І їх екон.Сутність.
- •Основні формули розрахунку загальних індексів
- •56.Середньозважені індекси, методика їх обчислення.
- •57.Ланцюгові і базисні індекси, їх взаємозв’язок.
- •58.Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •59.Індекси середнього рівня (індекси фіксованого складу, індекси структурних зрушень, індекси змінного складу).
- •60.Системи взаємозалежних індексів.
- •61.Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічних зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх загальна характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
9.Організаційні форми стат спостереження, їх характеристика.
У статистичній практиці застосовуються різні форми статистичних спостережень. Із погляду організації спостереження розрізняють дві його основні форми: звітність і спеціально-організоване статистичне спостереження
Звітність як форма статистичного спостереження характеризується тим, що статистичні органи систематично одержують від підприємств і організацій (закладів тощо) в установлені строки зведення про умови і результати роботи за минулий період. Обсяг і зміст такої інформації визначаються затвердженими формами звіту. Як джерела даних для звітності використовують документи оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Обліково-статистичний апарат підприємств обробляє первинні записи у документах і результати заносить у форми звітів.
У нашій країні звітність е основною формою статистичного спостереження. Основну масу зведень, необхідних для управління народним господарством, а також для наукових досліджень, статистичні органи одержують у формі звітності.
організаційною формою спостереження є спеціально організоване статистичне спостереження. Інколи його називають (до речі, помилково) просто "перепис". Застосовують спеціально організоване статистичне спостереження у таких випадках: 1) коли не можна застосувати звітність (наприклад, облік діяльності фермерських або особистих господарств населення); 2) складати звітність нераціонально; 3) необхідно детально вивчити явище поряд з вивченням його у формі звітності; 4) потрібно перевірити вірогідність даних звітності; 5) для вирішення самостійних науково-практичних завдань.
Спеціально організоване статистичне спостереження поєднує, в собі такі організаційні форми: а) перепис, б) суцільне і несуцільне обстеження.
10.Види стат спостереж за часом,за повнотою охоплення одиниць сукупн.
за часом проведення: одноразове, періодичне і поточне.
Поточне (безперервне) спостереження – спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів. Одноразові і періодичні спостереження відносяться до групи так званих переривчастих спостережень – коли факти реєструються в певні проміжки часу. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення, періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів.
за охватом елементів сукупності або за повнотою охоплення одиниць спостереження: суцільне і несуцільне.
Суцільне спостереження – це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності. Несуцільне спостереження – лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації. Несуцільне спостереження може бути: 1.вибірковим – таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково; 2.спостереження основного масиву – полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина. 3.монографічне спостереження – передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими. 4.анкетне спостереження – заключається в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається анкета) з проханням заповнити і повернути її. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь.