18. Ряди розподілу, їх види та графічне зображення.

Статистичні ряди розподілу є одним з найважливіших елементів статистики. Вони являють собою складову частину методу статистичних зведень і групувань. Проте практично жодне із статистичних досліджень неможливо провести без попереднього представлення результатів зведення й групування матеріалів статистичного спостереження. А подібні результати подаються у вигляді статистичних рядів розподілу. Статистичний ряд розподілу — впорядкований розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною (варіативною) ознакою. Вони характеризують склад (структуру) досліджуваного явища, дозволяють судити про однорідність сукупності, межі її зміни, закономірності розвитку досліджуваного об'єкта. Залежно від ознаки статистичні ряди розподілу діляться на:

атрибутивні (якісні);

варіаційні (кількісні):

дискретні;

інтервальні.

Графічне зображення рядів розподілу (як і статистичних даних взагалі), крім досягнення наочності, переслідує й аналітичну мету. Графік дозволяє в найбільш простій і доступній формі піддати аналізу (візуально) статистичний ряд розподілу. Варіаційні ряди залежно від виду і поставленої задачі їх аналізу графічно можуть бути зображені у виді полігону, гістограми, кумуляти, огіви.

Графічне зображення рядів розподілу (як і статистичних даних взагалі), крім досягнення наочності, переслідує й аналітичну мету. Графік дозволяє в найбільш простій і доступній формі піддати аналізу (візуально) статистичний ряд розподілу. Варіаційні ряди залежно від виду і поставленої задачі їх аналізу графічно можуть бути зображені у виді полігону, гістограми, кумуляти, огіви.

Полігон розподілу будується в прямокутній системі координат, при цьому на осі абсцис відкладається варіанта, а на осі ординат -частота або частість. За допомогою полігону розподілу, як правило, графічно зображуються дискретні варіаційні ряди. При побудові полігону для інтервальних рядів розподілу ордината, яка відповідає частоті (частості) встановлюється перпендикулярно осі абсцис у точці, що відповідає центру інтервалу.

19. Стат показник і його знач для вивчення соц.-економ явищ. Види стат показників.

Статистичний показник – це узагальнююча характери-стика явища або процесу, яка характеризує всю сукупність оди-ниць обстеження і використовується для аналізу сукупності в цілому. За допомогою статистичних показників вирішується од-на з головних задач статистики: визначається кількісна сторона явища чи процесу у поєднанні з якісною стороною.

Показники поділяються на види в залежності від способу їх обчислення, ознак часу, виконання своїх функції.

За способом обчислення розрізняють первинні та похідні показники. Первинні визначаються шляхом зведення та групу-вання даних і подаються у формі абсолютних величин (напри-клад, кількість та сума вкладів громадян у банку). Похідні пока-зники обчислюються на базі первинних і мають форму середніх або відносних величин (наприклад, середня заробітна плата, ін-декс цін).

За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні характеризують явище за певний пері-од часу (місяць, квартал, рік): наприклад, середньомісячні суку-пні витрати на душу населення. Моментні показники характе-ризують явище за станом на певний момент часу (дату): напри-клад, залишок обігових коштів на початок місяця.

За способом виконання своїх функцій розглядають пока-зники, що відбивають обсяг явища, його середній рівень, інтен-сивність прояву, структуру, зміну в часі або порівнянні у прос-торі.

В статистиці використовують декілька різновидів стати-стичних показників:

•          абсолютні та відносні величини;

•          середні величини;

•          показники варіації. Щоб статистичні показники правильно характеризували

явище, що розглядається, необхідно виконувати такі вимоги:

1)         спиратися при їх побудові на положення економічної теорії, статистичну методологію, досвід статистич-них робіт;

2)         добиватися повноти статистичної інформації як за охопленням одиниць об’єкта, так і за комплексним відображенням усіх сторін процесу, що вивчається;

3)         забезпечувати зіставлення статистичних показників за рахунок подібності вихідних даних за часом та у просторі;

4)         забезпечувати точність та надійність вихідної інфо-рмації для достовірності змісту процесу, що дослі-джується.