25. Характеристика товарного асортименту.

Товарний асортимент - це сукупність асортиментних груп, які тісно пов'язані між собою. Для кожного товарного асортименту для отримання максимальної ефективності необхідно розробляти окремі стратегії. Товарна одиниця - це цілісність, що характеризується ціною, зовнішнім виглядом і низкою інших показників. Товарна номенклатура - це сукупність всіх асортиментних груп, а також товарних одиниць, яку продавець пропонує ринку. Номенклатура ширше асортименту.

Принципи формування асортименту:

1) функціональний (близькість виконуваних функцій) - побутова техніка, меблі і т.д.;

2) споживчий (в залежності від груп споживачів) - товари для новонароджених, для підлітків, для чоловіків, і т. п.;

3) побутовий (за стилем продажів) - через магазини, кіоски, особисті продажі;

4) ціновий (за рівнем цін) - дорогі товари, дешеві, знижені в ціні, товари однієї ціни.

Основні характеристики асортименту:

1) широта: це кількість асортиментних груп товарів, що виробляються і реалізовуються фірмою. Наприклад, посуд: каструлі, сковорідки, тарілки, келихи, чарки. Або сервізи: чайні, кавові, винні;

2) глибина: це різні варіанти моделей кожного окремого товару однієї асортиментної групи. Наприклад, лижі: для спортсменів-професіоналів, для любителів, дитячі;

3) насиченість: загальна кількість складових її окремих товарів;

4) гармонійність: це ступінь відносній близькості товарів різних асортиментних груп з точки зору їх кінцевого споживання.

26. Конкурентоспроможність товарів та методи її оцінки

Конкурентоспроможність товару — це його здатність привертати увагу споживачів з-поміж інших груп аналогічних товарів, які пропонуються на ринку підприємствами-конкурентами. Визначаючи конкурентоспроможність товару, треба зважати на такі міркування. Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект у розрахунку на одиницю його витрат. Тому концептуальною умовою конкурентоспроможності товару (К) є максимізація питомого споживчого ефекту. У свою чергу, ціна споживання складається із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару). Конкурентоспроможність товару має відносний характер. Це означає, що вона визначається порівнянням товару підприємства з товаром-аналогом (конкурентом) стосовно конкретного ринку (групи споживачів) у конкретний проміжок часу. Найпоширенішими є такі методи оцінювання конкурентоспроможності товарів. Метод групових експертиз, тобто аналітична оцінка конкурентоспроможності товарів висококваліфікованими фахівцями. Цей метод є особливо результативним щодо високотехнічних товарів, товарів-новинок, а також товарів виробничо-технічного призначення. Опитування споживачів під час виставок, ярмарок, презентацій, пілотного продажу тощо. Цей метод дає змогу визначити конкурентоспроможність споживчих товарів, широко відомих споживачам, накреслити напрямки їх удосконалення.

27. Позиціонування товару на ринку

Позиціонування товару являє собою забезпечення його конкурентоспроможного становища на ринку, яке знайшло б відображення в ієрархії цінностей, створеною у свідомості потенційних покупців. Позиція товару являє собою думку споживачів по найважливішим параметрам (споживчими властивостями) і характеризується місцем, займаним їм у умах споживачів по відношенню до товару конкурента. Позиція товару, як правило, визначається на основі кількісно вимірюваних параметрів, тобто попитом на товар і часток, займаної їм на конкретному ринку. Основними принципами позиціонування товарів є:

• Послідовність у реалізації обраної позиції. Цей принцип передбачає, що необхідно дотримуватися одного разу обраного напрямку й не міняти позицію протягом тривалого часу. В цьому випадку клієнти будуть знати і цінувати фірму. Складові позиції можуть час від часу змінюватися, але сама позиція не повинна мінятися, так як в цьому випадку фірма дезорієнтує клієнтів.

• Доступність та об'єктивність інформації про фірму та товар. Цей принцип передбачає, що при позиціонуванні товару дуже важливо, щоб позиція фірми підносилася клієнтам об'єктивно і просто, але водночас виразно й своєрідно.

• Планомірність і послідовність при прийнятті рішень. Цей принцип передбачає, що при прийнятті рішень про асортимент пропонованих товарів і послуг, способах реклами і методи розподілу необхідно дотримуватись певної послідовності та планомірності.

Основними факторами, що визначають позицію товару на ринку, є ціна, якість, дизайн, знижки, до-і після продажне обслуговування, імідж товару і фірми і т. д.

Позиціонування включає комплекс маркетингових елементів, за допомогою яких людям навіюється, що товар створений спеціально для них. При цьому можливі різноманітні методи позиціонування:

• метод, заснований на реалізації певних переваг товару і задоволенні специфічних потреб;

• метод, заснований на позиціонуванні через певну категорію споживачів, що вже купили товар, або шляхом порівняння цього товару з товаром конкурентів;

• метод позиціонування товару на визначеному сегменті ринку з допомогою організації ефективної реклами і стимулювання збуту.

Мета позиціонування полягає в тому, щоб допомогти потенційним покупцям виділити даний товар з числа товарів-аналогів конкурентів по якомусь ознакою і віддати перевагу при покупці даного товару саме за цією ознакою.