6. Характеристика мікросередовища.

Мікросередовище  утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів, тобто постачальники, маркетингові посередники, клієнти, конкуренти та контактні аудиторії.

Вплив цих сил, які становлять безпосереднє оточення підприємства, необхідно постійно прогнозувати та враховувати. Проте важливо також і в певний спосіб впливати на суб'єкти мікросередовища, регулюючи свої відносини з партнерами в ринку. Тому фактори мікросередовища треба вважати відносно контрольованими.

Під повним контролем підприємства перебуває мікросередовище самого підприємства. Під час розроблення маркетингових планів представники служби маркетингу мають ураховувати інтереси інших функціональних підрозділів у межах підприємства, зокрема вищої ланки керівництва, фінансової служби, матеріально-технічного забезпечення, виробництва та бухгалтерії.

Постачальники — юридичні та фізичні особи, які забезпечують підприємство та його конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів.

Маркетингові посередники — юридичні та фізичні особи, які допомагають компанії просувати, розподіляти та продавати товари на ринку.

До них належать: торговельні посередники; фірми-спеціалісти з питань організації руху товарів; агентства, які надають маркетингові послуги; кредитно-фінансові установи.

Підприємству необхідно ретельно вивчати потреби та тісно співпрацювати із своїми клієнтами, адже максимальне задоволення потреб цільової групи споживачів — це кінцева мета підприємства з маркетинговою орієнтацією.

Конкуренти — невід'ємний елемент системи маркетингу. Підприємству не можна нехтувати жодним видом конкуренції і доцільно постійно фіксувати зміни в конкурентному середовищі.

Контактні аудиторії — будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до організації або може справити на неї певний вплив.

7.Загальні та конкретні цілі маркетингу, їх характеристика

Практична діяльність маркетингу, так чи інакше, зачіпає інтереси кожної людини: пересічного покупця, продавця або державного законодавця. Покупець бажає, щоб ринок запропонував йому високоякісні товари за помірними цінами і в зручних для покупки місцях. Продавцеві потрібно продати товар, а для цього попередньо вирішити ряд питань з приводу характеристики товару, дизайну, ціни, реклами і т.д. Державного законодавця цікавлять проблеми надійності та безпеки випущених товарів, їх якість, рівень цін, проблеми сервісу.  Всі вимоги до системи маркетингу  Ф. Котлер виділив в чотири групи: досягнення максимально можливого високого рівня споживання; досягнення максимальної споживчої задоволеності; надання максимально широкого вибору товарів; максимальне підвищення якості життя.

8. Види маркетингу та їх характеристика

Розвиток ринкових відносин стосовно відмічених концепцій маркетингу спричинив до появи і розвитку різноманітних його видів.

За об’єктом орієнтації: Товарний маркетинг - це система функціонування фірми на ринку, яка на перше місце висуває товарні властивості, параметри і якості, вважаючи, що в основі маркетингу лежить товар і послуга, їх можливості задовольнити потреби через власні якісні конкурентоспроможні показники.

Маркетинг споживача означає віддачу переваги споживчій вартості товарів з метою задоволення не тільки фізичної, але і духовної потреби і вимоги. Головне завдання маркетингу полягає у вивченні побажань, спонукання і формування попиту, пріоритетів тощо.

Комбінований маркетинг-це поєднання двох попередніх видів маркетингу, яке застосовують у підприємницькій діяльності розвинуті країни, фірми,транснаціональні (міжнародні) компанії у сфері маркетингу.

 Залежно від сфери маркетингової діяльності розрізняють маркетинг товарів споживчого попиту і виробничо-технічного призначення (агропромисловий, промисловий тощо).

За термінами проведення маркетингової політики розрізняють стратегічний і оперативний маркетинг.

Стратегічний маркетинг розробляють на 2-5 років. Він означає розробку і реалізацію середньо- і довготривалої політики (5-10 років) фірми.

Оперативний (тактичний) маркетинг - це розробка короткотермінової (до 2 років) ринкової політики фірми, яка базується на своєчасному реагуванні на динаміку потреб і попиту, виходячи із власних можливостей фірми.

Залежно від ступеня диференціації (групування) маркетингових заходів розрізняють глобальний і диференційований маркетинг.

Глобальний маркетинг охоплює заходи для усіх споживачів, стандартизовані програми виробництва товарів, розрахованих на масового споживача.

Диференційований маркетинг здійснюється у локальному середовищі, з локальними (місцевими) особливостями розподілу споживачів на групи за їх специфічними інтересами, побажаннями і вимогами.

За видом попиту: конверсійний, стимулюючий, розвиваючий, тактичний, підтримуючий, демаркетинг, протидіючий, ремаркетинг, синхромаркетинг.