- •2. Сутність ризику і його функції
- •3. Підходи до класифікації ризиків
- •6. Основні риси ризику. Причини його виникнення
- •8. Теорії «доміно» та «звільнення енергії» для розпізнавання ризику
- •9. Класифікація комерційних ризиків
- •12. Страхування як спосіб зниження ризику. Ризики страхових компаній
- •13. Ймовірнісний підхід до оцінки ризику
- •16. Інформаційна база аналізу ризику
- •18. «Дерево рішень» як метод оцінювання ризику
- •14. Імовірність результату, очікуване значення, дисперсія як елементи вимірювання ризику. Відносні показники вимірювання ризику.
- •15. Методи розпізнавання ризику, загальні та специфічні
- •19. Показники абсолютні, відносні і порівняльності рівнів ризику.
- •20. Побудова кривої ризику (процес, методи, для чого використовується)
- •21. Визначення гранично допустимого рівня ризику.
- •22. .Метод експертних оцінок для вимірювання ризику
- •23. .Метод оцінки фінансової стійкості (доцільності витрат)
- •27. Теорія ігор для прийняття рішень в умовах ризику
- •28. Оцінка економічного ризику на снові аналізу фінансової діяльності фірми
- •31. Резервування коштів як метод зниження ризику
- •32. Метод аналогій для оцінювання ризику
- •33. Критерії прийняття рішень в умовах нейтрального середовища (ігри з природою)
33. Критерії прийняття рішень в умовах нейтрального середовища (ігри з природою)
Необхідність прийняття рішень в умовах невизначеності притаманна відносинам між суб'єктами господарювання. Повна невизначеність означає відсутність будь-якої інформації про ймовірності реалізації сценарію розвитку майбутнього.
Необхідність прийняття рішень заснована на об'єктивному характері наперед неузгоджених дій суб'єктів господарювання щодо балансування системи відносин і зниження рівня їх ризиків. Наслідком прийняття рішень в умовах невизначеності є підприємницькі ризики, які, як і невизначеність, притаманні ринковому способу господарювання. Тому суб'єкт господарювання не може ухилитися від негативного впливу цих явищ на результати підприємницької діяльності, але він здатний понизити рівень ризику, забезпечити прийняття оптимальних рішень.
На практиці зустрічаються ситуації, в яких один з учасників господарського процесу (гравців) байдужий до виграшу і не бажає використовувати промахи іншого. Ця ситуація виникає у випадку, коли в якості одного з гравців виступає "природа".
Ігри з "природою" застосовують для аналізу економічних ситуацій, оцінки ефективності рішень, що приймаються, та вибору найбільш переважних альтернатив, для яких ризик пов'язаний з сукупність невизначених факторів. Зокрема модель гри з "природою" може бути використана при виборі оптимального інвестиційного проекту. В цьому випадку як стратегії гравця розглядають різні порівнянні інвестиційні проекти, а стани "природи" інтерпретують як сценарії майбутнього, яким відповідають показники ефективності для кожного проекту. В умовах повної невизначеності заздалегідь невідома ймовірність реалізації того або іншого сценарію, а значить і ймовірність отримання економічного ефекту.
В іграх з "природою" гравця називають статистиком. Ігри з "природою" називають статистичними.
Особливість гри з "природою" полягає в тому, що свідомо діє тільки один з гравців - статистик. Гравець "природа" свідомо проти статистика не діє, а виступає як партнер по грі, що не має конкретної мети й випадковим образом вибирає чергові "ходи".
