10. Захист сімї державою

Під захистом прав розуміється передбачений нормами права можливий вплив на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспорюваного права. Слід зазначити, що СК, встановлюючи загальні по­ложення щодо захисту сімейних прав та інтересів, згадує лише про судовий порядок захисту, що відповідає Конституції, яка зазначає, що кожен має право на судовий захист. Важливою гарантією забезпечення захисту права є те, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угода про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсною. Однак невірно було б вважати, що захистити свої сімейні права можна лише через суд, оскільки таке тлумачення даної норми СК призводить до звуження можливості захисту прав особи. Згідно з ЦК в окремих випадках, передбачених Конституцією та іншими законами, захист сімейних прав може здійснювати­ся в адміністративному порядку. Здійснити захист цивільних прав можуть також органи нотаріату.

Відповідно до Конституції та Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури можуть здійснювати безпосередній або опосередкований захист сімейних прав фізичних осіб. Після використання всіх національних засобів правового захисту особа має право звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, наприклад, до Європейського суду з прав людини, який діє відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підставами для захисту сімейного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

11. Позовна давність в сімейному праві.

Відповідно до ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується у таких сімейних відносинах: до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки; до вимог про визнання батьківства чи материнства позовна давність застосовується строком у один рік; також однорічний термін позовної давності встановлюється до вимог матері про внесення змін до актового запису про народження дитини. Перебіг позовної давності за загальним правилом, і у сімейних відносинах у тому числі, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Між тим, СК України у певних випадках застосування позовної давності встановлює особливі правила щодо початку її перебігу. А саме: від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про факт батьківства, материнства;

від дня державної реєстрації народження дитини; від дня, коли особа довідалась про порушення свого права. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Такий договір укладається у письмовій формі. Водночас договірне скорочення строку позовної давності законом забороняється. При застосуванні до сімейних відносин позовної давності будуть враховуватися загальні правила зупинення та переривання її строку. Перебіг позовної давності зупиняється у таких випадках: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія; 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.