- •1. Поняття шлюбного правовідношення.
- •2. Поняття сімейного правовідношення.
- •3. Історія розвитку сімейного законодавства.
- •4. Поняття сімейного права.
- •5. Предмет сімейного права
- •6. Джерела сімейного права
- •7. Характеристика сімейних правовідносин.
- •8. Суб’єкти сімейних правовідносин.
- •9. Здійснення сімейних прав.
- •10. Захист сімї державою
- •11. Позовна давність в сімейному праві.
- •12. Поняття шлюбу, правова природа шлюбу.
- •13. Умови укладання шлюбу.
- •14. Порядок укладення шлюбу.
- •15. Поняття та юридичне значення спорідненості.
- •16. Поняття припинення шлюбу.
- •17. Підстави і порядок припинення шлюбу.
- •18. Припинення шлюбу шляхом розірвання
- •19. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
- •20. Розірвання через органи рацсу
- •21. Правові наслідки розірвання шлюбу
- •22. Момент припинення шлюбу при його розірванні. Право на повторний шлюб.
- •23. Поновлення шлюбу в разі зявлення одного з подружжя, оголошеного померлим аобо визнаного визвесні відсутнім.
- •24. Поняття недійсності шлюбу.
- •25. Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •26. Порядок визнання шлюбу недійсним
- •27. Випадки, коли шлюб не може бути визнаний недійсним.
- •28. Момент з якого шлюб важається недійсним
- •29. Наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •30. Права дітей, які нарадились в недійсному шлюбі
18. Припинення шлюбу шляхом розірвання
За життя подружжя шлюб може бути припинено шляхом його розірвання. З урахуванням того, що сім’я є не тільки союзом конкретних осіб, а й соціальним інститутом, суспільство й держава зацікавлені в збереженні сім’ї. Тому припинення шлюбу внаслідок його розірвання відбувається в певних межах під контролем держави і може здійснюватися відповідними державними органами — органами реєстрації актів цивільного стану або судом. Відповідно до сімейного законодавства, з урахуванням обставин, що склалися в сім’ї, розірвання шлюбу може здійснюватися: державним органом реєстрації актів цивільного стану; судом. Розірвання шлюбу державним органом РАЦС. Розірвання шлюбу здійснюється державним органом реєстрації актів цивільного стану за наявності двох умов: а) подружжя не має неповнолітніх дітей та б) існує взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Шлюб розривається за заявою одного з подружжя, якщо другий з них: а) визнаний безвісно відсутнім; б) визнаний недієздатним; в) засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки. Якщо ж між подружжям виникає спір майнового характеру, то це не впливає на вирішення питання щодо розірвання шлюбу.
19. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
Шлюб розривається у судовому порядку, якщо один із подружжя, які не мають дітей, не дає згоди на це або коли дружина і чоловік мають спільних неповнолітніх дітей. Судом мають також розглядатися справи про розірвання шлюбу, якщо один з подружжя, заявляючи про свою згоду на розлучення, ухиляється від розірвання шлюбу в органі РАЦС, тобто відмовляється подати до нього спільну заяву, не з'являється для реєстрації розлучення, а також якщо місце проживання одного з подружжя невідоме. Необхідність наділення другого з подружжя у цій ситуації правом звернення до суду пов'язана з тим, що у іншому разі він не зможе домогтися розлучення. Адже примусити з'явитися до органу РАЦС особу, яка не бажає цього, неможливо. Позовна заява про розірвання шлюбу за загальним правилом подається одним із подружжя до суду за місцем проживання відповідача. За взаємною згодою заява може бути прийнята судом за місцем проживання кожної з сторін. Розглядаючи заяву подружжя, яке має спільних дітей, про розірвання шлюбу, суд як і орган РАЦС при вирішенні питання про розлучення в адміністративному порядку не повинен, як це випливає зі СК, з'ясовувати, чому дружина і чоловік бажають розлучитися. Розірвання шлюбу у судовому порядку провадиться тоді, коли вжиті судом заходи щодо примирення дружини і чоловіка виявилися безрезультатними, подружжя або один з них наполягає на цьому, а також якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає справжній волі дружини та чоловіка і що їхнє подальше сімейне життя та збереження шлюбу між ними суперечило б інтересам одного з них або їхніх дітей, що мають істотне значення, а також якщо після розлучення не будуть порушені особисті та майнові права подружжя та їх дітей.
