10. Подготовка учителя к уроку

Подготовка состо­ит из двух этапов - планирование системы уроков по теме и планирования каждого конкретного урока.

Темати­ческое планирование должно начинаться с изучения учеб­ной программы по предмету и содержания образователь­ного стандарта. Это позволит увидеть структуру предмета, место темы и предстоящего урока. Система уроков отра­жается в календарно-тематическом плане, который обыч­но составляется в начале учебного года.

При планировании конкретного урока необходимо:

• проработать материал соответ­ствующего параграфа учебника, изучить методическую литературу;

• подобрать программные и иные средства обучения. Учителю реко­мендуется самому пройти компьютерное тестирование, если оно предполагается на уроке.

• разработать план-конспект урока с учетом всех тренований;

• подготовить учеников к работе на уроке: озна­комление с планом изучения темы, ориентировка на со­держание предстоящей работы, показ её перспектив, на­целивание на будущие результаты.

11. Внеклассная работа

. Внеклассная работа - это различные воспитательно-образовательные мероприятия, выходящие за рамки обязательных учебных программ и проводимые школой во внеурочное время. Внеклассные занятия используются для углубления знаний учащихся в области программного материала, развития их логического мышления, воображения, исследовательских навыков, усвоения языка информатики, для сообщения учащимся сведений из истории информатики.

Задачи внеклассной работы: 1. Формирование у ребенка положительной Я-концепции( уверенность, повішение самооцінки; раскрытие индивидуальных способностей ребенка). 2. Накопление опыта коллективной жизни, навыков сотрудничества. 3. Создаются условия для формирования умений включаться в продуктивную, одобряемую обществом деятельность и при необходимости самостоятельно ее организовывать. 4. Формирование нравственного, эмоционального, волевого компонентов мировоззрения. 5. Развитие познавательного интереса. 6. Организация свободного времени учащихся.

Кружок. Содержание работы определяется интересами и подготовкой учащихся, хотя для некоторых существуют и программы. Кружки по информатике могут иметь различную направленность: компьютерной графики, программирования, компьютерного моделирования и т.п. В кружках проводятся занятия разного типа. Это могут быть доклады, работа над проектами, экскурсии, изготовление наглядных пособий и оборудования для кабинетов, лабораторные занятия.

Факультативный курс представляет собой систему нескольких тем, частично связанных между собой. Каждая из них предназначена для развития основных идей школьной информатики, ее понятий, методов. Следовательно, факультативные занятия важно соотносить с основным курсом информатики. На факультативах по информатике могут использоваться разнообразные формы и методы проведения занятий: лекции, практические работы, обсуждение заданий по дополнительной литературе, доклады учеников, написание рефератов, экскурсии. Часть материала может быть вычитана лекционно.

Соревнование, конкурсы, олимпиады, смотры – стимулируют активность, развивают инициативу, укрепляют коллектив.

Вечер информатики - это форма подведения итогов работы класса или кружка за год. Совместно с учителем учащиеся подробно продумывают программу вечера, виды занятий и развлечений, подбирают материал для вечера, оформляют класс. Мероприятие имеет важное воспитательное значение: во-первых, учащиеся вместе борются за честь своего класса; во-вторых, это соревнование вырабатывает у школьников выдержку, спокойствие и упорство в достижении победы

Викторина по информатике. Задания должны быть не требующие записей, доступные для решения в уме; не типове; можно включить также вопросы по информатике, задачи-шутки. Викторины могут быть посвящены целиком какой-нибудь одной теме, но лучше всего предлагать комбинированные викторины.

Встречи с представителями "компьютерных" профессий; с представителями других профессий, использующими компьютеры; с выпускниками школы, выбравшими соответствующие профессии и т.д.

Диференційоване навчання — це така організація навчального про­цесу, при якій створюються умови, які дають змогу кожному учневі розкрити всі свої потенціальні навчальні можливості.  Є два основних види диференціації навчання інформатики - рівнева та профільна.

Перший вид диференціації полягає в тому, що, навчаючись в одному класі, за одними програмами і підручниками, учні можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначаючим при цьому є рівень обов'язкової підготовки. Його досягнення свідчить про виконання учнем мінімальних вимог до засвоєння змісту. На його основі формуються більш високі рівні оволодіння матеріалом. Останнім часом цей вид диференціації почали називати рівневою диференціацією.

Другий вид диференціації - профільна диференціація - це диференціація за змістом. Вона передбачає навчання різних груп школярів за різними програмами. які відрізняються глибиною вивчення матеріалу, обсягом навчальної інформації та ін. Різновидом профільного навчання є поглиблене вивчення інформатики. Профільна диференціація при доборі змісту курсу передбачає врахування, по-перше, здібностей і, по-друге, професійної спрямованості навчання школярів. Подібна диференціація дозволяє підвести учнів до вільного володіння інформатикою для подальшої практичної діяльності. Для досягнення даної мети зараз створюються спеціальні школи, класи з поглибленим вивченням інформатики, організовуються факультативні заняття для учнів, які виявляють цікавість до даної дисципліни, з таким розрахунком, щоб максимально задовольнити індивідуальні інтереси школярів.

Можна виділити такі профільні напрями в підготовці школярів:

1) Користувач:

• не програмуючі користувачі - які будуть вирішувати свої задачі за допомогою

комп'ютера, не вивчаючи мови програмування;

• програмуючі користувачі - пишуть програми для розв'язування своїх задач;

2)Системні аналітики. (знання теоретичних принципів і практичні навички побудови формальних моделей і роботи з ними)

3) Програмісти:

- системні програмісти - створюють та налагоджують програмне забезпечення, яке

полегшує працю інших програмістів, наприклад, транслятори, операційні системи;

- прикладні програмісти ~ створюють прикладні програм»;

4) Конструктори ЕОМ та іншої обчислювальної техніки. Для них важливі знання інженерно-фізичних принципів функціонування комп'ютерів і автоматизованих систем, а також їх проектування.

http://osvitagorodenka.at.ua/Informatika/Metoduka_inform/__i.pdf