9. Метод огляду бічним освітленням: простий і комбінований.

ЕТОД БОКОВОГО (ФОКАЛЬНОГО) ОСВІТЛЕННЯ (ПРОСТИЙ І КОМБІНОВАНИЙ, З БІНОКУЛЯРНОЮ ЛУПОЮ) Посадити хворого в затемненій кімнаті. Поставити настільну лампу ліворуч і попереду хворого на відстані 50 – 60 см на рівні його очей. Сісти напроти хворого, відвести свої коліна праворуч від нього. Голову хворого злегка повернути в бік джерела світла. Взяти лупу +13,0 чи +20,0 Дптр у праву руку і розташувати її перпендикулярно до променів на відстані 5 см від ока, фокусуючи промені на тій ділянці оболонки ока, яка підлягає огляду : 1) оглянути рогову оболонку, встановити її розмір, форму, прозорість, дзеркальність. Слід урахувати, що незважаючи на прозорість, рогівка при бічному освітленні має вигляд димчастої. Поверхня її гладка, дзеркальна, волога; власних судин рогівка не має; 2) при дослідженні склери звернути увагу на її колір, хід, розташування, кровонаповнення судин. У нормі склера білого кольору, крайову петлясту сітку не видно. Продивляються лише одиничні судини кон'юнктиви, які надають склері блиску; 3) оглянути передню камеру, яку виразно видно крізь рогівку. Виявити її глибину (відстань між рефлексами на рогівці й райдужці). Середня глибина її 3-3,5 мм. Волога настільки прозора, що передня камера уявляється порожньою. Це простий метод бокового освітлення. Для кращого бачення мілких деталей при цьому можна скористатися двома лупами, або бінокулярною лупою, яку одячгають на голову. Передній відрізок ока розглядають через цю лупу при одночасному боковому освітленні. Це – комбінований метод.

10. Дослідження прозорих структур ока у прохідному світлі.

Мета дослідження в прохідному світлі – вивчити стан прозорих середовищ ока: рогівки, вологи передньої камери, кришталика та склистого тіла; виявити наявність в них патологічних змін та їх локалізацію.  Методика: дослідження проводять в темній кімнаті. Якщо у хворого немає протипоказань для розширення зіниці, то краще в досліджуване око за 30-40 хвилин до обстеження закапати мідріатик (пацієнтам після 40 років перед цим обов’язково виміряють внутрішньоочний тиск!). Електричну лампу потужністю 60-100 Вт розташовують зліва та позаду від хворого на рівні його очей. Лікар сідає напроти, розміщує перед своїм правим оком дзеркальний офтальмоскоп та, з відстані 20-30 см., спрямовує пучок світла в зіницю обстежуваного ока, розглядаючи при цьому зіницю через отвір офтальмоскопа. Пучок світла, пройшовши крізь прозорі середовища ока, відіб’ється від очного дна, зокрема від судинної оболонки, наповненої кров’ю, та пігментного епітелію сітківки. Частина відбитих променів через отвір офтальмоскопа знову потрапляє в око лікаря; при цьому, в нормі, лікар бачить, як зіниця пацієнта «загоряється» червоним або рожевим світлом, тобто з’являється рожевий рефлекс з очного дна. Якщо заломлюючі середовища прозорі, то рефлекс рівномірно червоний при погляді пацієнта у всіх напрямках. Якщо ж на шляху світлових променів з’являться фіксовані чи плаваючі помутніння, то на тлі червоного сяйва вони виглядатимуть темними структурами тієї чи іншої форми. Місце їх розташування можна визначити методом паралакса, тобто за напрямком та амплітудою зміщення їх тіні відносно певної стабільної точки, наприклад, центру зіниці. Для цього треба попросити хворого порухати оком. Якщо помутніння локалізується в площині райдужки (тобто на передній капсулі кришталика), то при рухах ока воно не зміщується. Помутніння, розташовані перед райдужкою (рогівка та волога передньої камери), зміщуються в той же бік, що і око; їх можна побачити також і при зовнішньому огляді або в фокальному світлі. Помутніння ж, розташовані за райдужкою (кришталик та склисте тіло) – зміщуються у бік, протилежний рухам ока. Чим далі від площини райдужки розташоване помутніння, тим більше амплітуда його зміщення при рухах ока При дифузних помутніннях заломлюючих середовищ буде спостерігатися загальне ослаблення рефлексу або він взагалі відсутній. Така картина може бути, наприклад, при дифузному помутнінні склистого тіла внаслідок запалення судинного тракту або внаслідок крововиливу, при вираженій катаракті. За наявності в склистому тілі гною (ендофтальміт), рефлекс з очного дна буде жовто-зелений. Жовте сяйво зіниці спостерігається при деяких внутрішньоочних пухлинах (ретинобластома).