- •1 Загальнотехнічна частина
- •1,1 Основний технологічний процес вальцевих дробарок
- •1,2 Сучасні конструкції технологічного обладнання
- •1,3 Мета та завдання дипломного проекту
- •2 Машино-апаратурна схема борошномельного цеху
- •2,1 Характеристика сировини
- •2 ,2 Стадії технологічного процесу і опис машино-апаратурна схеми
- •4.1 3Агальний розрахунок продуктивності дробарки
- •3 Будова та принцип дії вальцевої дробарки типу вс
- •4 Розрахункова частина
- •4,2 Розрахунок і розробка кінематичної схеми вальцевої дробарки
- •4,3 Розрахунок клинопасової передачі головного приводу вальцевої дробарки
- •5 Економічний розділ
- •7 ,1 Розрахунок собівартості і ціни обладнання, яке проектується
- •7.2 Розрахунок одноразових капітальних затрат
- •7,3 Розрахунок виробничої програми
- •7.5 Розрахунок основних показників економічної ефективності
- •6 Монтаж та експлуатація вальцевої дробарки
- •7 Технології відновлення валків
- •7,1 Види зносу і руйнувань валків
- •7 ,2 Методи відновлення
- •О хорона праці
- •В исновки
- •П ерелік посилань
3 Будова та принцип дії вальцевої дробарки типу вс
Вальцева дробарка типу ВС призначений для подрібнення зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах з пневматичним і механічним транспортом (М 1). По пристрою основних робочих елементів, крім пристрою випуску продуктів, дробарка ВС аналогічна вальцьовим дробарка типу ЗМ. Працює при температурі від -10 до +45 С.
Рисунок 3.1– Вальцева дробарка типу ВС
1-станина; 2-швидкообертовий валок; 3-повільнообертовий валок; 4- міжвалкова передача; 5-механізм настройки валків на паралельність; 6-правила-відвального механізм; 7-подаючий валок; 8-механізм регулювання подачі; 9-верхні дверцята; 10-нижні дверцята; 11-щітка; 12-подаюча труба; 13- заслонка;14-накладка; 15-вісь.
У
вальцьову дробарку зерна або їх частки
подрібнюються в клиновидному просторі,
утвореному поверхнями двох циліндричних
паралельних валків 2 і 3, щ
о
обертаються назустріч один одному.
Руйнування зерен відбувається під дією
стиснення та зсуву. Залежно від
структурно-механічних властивостей
зерна і співвідношення між величиною
міжвалкового зазору і розміром подрібнюють
частинок руйнування зерен за один
пропуск між валками може бути як
одноразовим, так і багаторазовим. Це,
природно, зумовлює як ступінь подрібнення
зерна, так і якість продуктів подрібнення.
Продукт надходить в приймальну частину
верстата, з подаючої труби 12 далі на
подаючий валик 7, який, обертаючись
захоплює продукт рифленою поверхнею і
передає його рівномірно по довжині
розмелювальної щілини валків. Обертаючись
один одному з різними швидкостями, що
мелючі валки захоплюють зерно, подрібнюють
його і подають продукти розмелювання
в бункер або нижні дверцята 10. Продукція
також виводиться через нижні дверцята.
Потім поступає на інші стадій.
4 Розрахункова частина
4.1 3Агальний розрахунок продуктивності дробарки
Проведемо розрахунок швидкості деформування часток продукту W згідно формули (4.1):
,
(4.1)
де
а
-
величина вхідного міжвалкового зазору,
мм;
b
- величина
вихідного міжвалкового зазору,
мм;
-
швидкість частинки,
м/с;
D –діаметр валків, D=185 мм;
-
швидкість обертання швидкообертового
валка,
м/с;
-
відношення колових швидкостей валків,
;
Підставляємо значення до формули (4,1);
,
Проведемо розрахунок продуктивності вальцевої дробарки:
Діаметр
валків
мм.
Довжина
валків
мм.
Частота обертання валків обмежена умовою відкидання матеріалу під дією відцентрових сил:
(4.2)
Частота обертання валків
де,
-
коефіцієнт тертя матеріалу об валок
;
[3, ст.47];
-
густина
матеріалу, кг/м3;
приймаємо для пшениці
;
[3, ст.47];
-
діаметр валка,
;
-
початковий розмір зерна пшениці, мм;
приймаємо
,
;
Оптимальна колова швидкість швидкообертового становить м/с, тому частота обертання:
;
(4.3)
звідки
;
(4.4)
де,
r-
радіус валка, м;
об/хв.,
Отриманий
результат є меншим ніж
.
Приймаємо 900 об/хв..
Тоді продуктивність дробарки: [5, ст.100];
(кг/с),
(4.5)
де 1,25 - коефіцієнт, що враховує розходження валків при подрібненні через стискання пружин.
-
коефіцієнт розпушення
=
0,2-0,3;
к - коефіцієнт заповнення робочої зони і залежить від кута розміщення валків при куті 300 к= 0,75;
-
робоча довжина валка, м;
-
ширина щілини між валками на першій
обдирній системі
=0,026
мм;
n - частота обертання, об/с;
Потужність електроприводу, виходячи з об'ємної теорії подрібнення, може бути розрахована з формули (4.6):
,
кВт
(4.6)
де,
-
довжина валків, м;
- діаметр валків, м;
- максимальний розмір початкового шматка матеріалу, м;
-
частота обертання валків, об/с.
Підставляємо значення до формули (4,6)
кВт.
Розпірне зусилля, що виникає між валками:
де, К = 0,0056 – коефіцієнт контакту площі матеріалу з валками;
Н/м
2
- допустиме
напруження матеріалу.
(4.7)
