4,2 Розрахунок і розробка кінематичної схеми вальцевої дробарки

Основним завданням приводу є здійснення необхідних рухів при виконанні робочого процесу. Крім того привід повинен забезпечувати необхідні допоміжні п ереміщення. Приводи машин можуть мати, як просту так і розгалужену структуру.

Найбільш простою структура приводу буде в тому випадку коли двигун безпосередньо зв’язаний з робочим органом. В більшості випадків привід повинен мати ланки для узгодження швидкості двигуна та робочих ланок машини. Для приводу з обертовим головним рухом робочого органу це можуть бути зубчасті та пасові передачі і різні тягові пристрої.

З а умови, що частота обертання швидкообертового валка становить =900 об/хв:

Частота обертання повільно обертаючого валка :

З врахуванням потужності електроприводу, яку потрібно для проведення подрібнення. Знайдемо необхідну потужність електродвигуна.

Привід від електродвигуна через клинопасову передачу передається на швидкообертовий валок.

Рисунок 4.1 − Кінематичної схеми вальцевої дробарки; 1 – електродвигун, 2 – пасова передача, 3 – вальцева дробарка.

Визначаємо кутову швидкість швидкообертового валка:

(рад/с), (4.8)

Визначаємо крутний момент:

(Нм), (4.9)

де - потужність електроприводу, Вт;

- колова швидкість швидкообертового валка, м/с;

Визначаємо потрібну потужність електродвигуна:

(кВт), (4.10)

де - коефіцієнт корисної дії приводу, який дорівнює добутку к.к.д. всіх ланок кінематичної схеми.

У нашому випадку є ряд ланок:

Клинопасова передача .

_{Плоскопасова передача} .

О пори валів (підшипників) .

. (4.11)

Вибираємо електродвигун асинхронний АО2, закритого типу 61-1 потужністю 13 кВт і частоту обертів 1450 об/хв [4. П1, ст.390];

Номінальне число обертів двигуна:

(об/хв), (4.12)

де - ковзання в електродвигуні.

Кутова швидкість обертання вала електродвигуна:

(рад/с), (4.13)

Уточнюємо загальне передаточне число:

. (4.14)

4,3 Розрахунок клинопасової передачі головного приводу вальцевої дробарки

Рисунок 4.1 − Схема пасової передачі

Частота обертання ведучого шківа об/хв.

Крутний момент на ведучому валу:

(Нм); (4.15)

Діаметр ведучого шківа визначається за формулою: [4, ст.31];

(мм); (4.16)

Діаметр веденого шківа, мм:

(4.17)

Приймаємо діаметр веденого шківа мм.

Фактичне передаточне число передачі:

_(4.18)

Вибираємо пас тип Б.

Міжосьову відстань визначається в інтервалі:

(мм), (4.19)

(мм), (4.20)

де - висота січення паса, [4, табл.7.7,] ,

Визначаємо довжину паса, мм: [4, ст.48];

(4.21)

Приймаємо довжину паса мм.

Уточнюємо міжосьову відстань, мм: [4, ст.39];

(4.22)

де - розрахункова довжина паса;

(4.23)

(4.24)

Кут обхвату меншого шківа: [4, ст.41]

, (4.25)

Розрахункова швидкість паса, м/с: [4, ст.42]:

(м/с). (4.26)

Проведемо розрахунок паса на міцність:

Допустима потужність на 1 мм ширини паса: [4, ст.55];

(4.27)

де - потужність, яка допускається для передачі одним пасом, [4, таблиця 7,8];

- коефіцієнт кута обхвату:

;

- коефіцієнт, що враховує вплив швидкості паса: [4, ст.53];

- коефіцієнт режиму роботи:

- коефіцієнт враховуючий розміщення передачі.

(кВт).

Кількість пасів, які працюють паралельно: [4, ст.54]:

, (4.28)

Приймаємо 4 пасів.

Натяг вітки паса визначаємо за формулою: [4, ст.58]:

, (4.29)

д е - коефіцієнт, який враховує відцентрову силу, (Н с²)м²

(Н),

Навантаження на вали пасової передачі, Н [4, ст.62];

(4.30)

Підставляємо значення у формулу