- •Г. М. Худолей теорія автоматичного управління
- •Теорія автоматичного управління
- •9 Синтез лінійних безперервних систем автоматичного управління (сау)
- •9.1 Постановка задачі синтезу сау
- •9.1.1 Визначення поняття синтезу сау
- •9.1.2 Вимоги до промислових систем управління (критеріальна стратегія синтезу)
- •9.1.3 Методологічні основи синтезу
- •9.1.4 Основні етапи створення сау
- •9.1.6 Коригуючі пристрої і способи їх включення в сау
- •9.1.5 Класифікація методів розв’язання задач синтезу
- •9.2 Наближені методи параметричного синтезу
- •9.2.1 Типові закони управління, регулятори і особливості їх застосування
- •9.2.2 Формульний метод визначення настроювань регулятора
- •9.2.3 Метод незгасаючих коливань (метод Циглера-Ніколса)
- •9.2.4 Метод налаштування регуляторів за номограмами
- •9.2.5 Експериментальні методи настроювання регулятора
- •9.2.6 Розрахунок оптимальних налаштувань регулятора методом розширених частотних характеристик (щодо обмеження на міру загасання)
- •9.2.7 Метод визначення оптимальних настроювань регулятора за частотним показником коливальності (метод в. Я. Ротача)
- •9.3 Точні методи параметричного синтезу
- •9.3.1 Синтез системи управління за мінімумом інтегральної оцінки якості
- •9.4 Методи структурно-параметричного синтезу
- •9.4.1 Синтез системи управління методом лачх
- •9.4.2 Структурно-параметричний синтез ідеального регулятора (регулятор Ресвіка)
- •9.4.3 Метод стандартних перехідних функцій
- •9.5 Реалізація коригуючих пристроїв (регуляторів)
- •9.5.1 Пасивні чотириполюсники постійного струму
- •9.5.2 Активні чотириполюсники постійного струму
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Список використаної літератури
9.2.2 Формульний метод визначення настроювань регулятора
Метод використовується для швидкої, наближеної оцінки значень параметрів настроювання типових промислових регуляторів для трьох видів типових перехідних процесів: аперіодичного, з 20-процентним перерегулюванням і отриманого з умови мінімуму квадратичного інтегрального критерію якості. Метод може бути застосований як для статичних об'єктів із самовирівнюванням (додаток А, табл. А.1), які апроксимуються передаточною функцією
, (9-10)
де
-
коефіцієнт підсилення та стала часу
об’єкта управління;
- чисте транспортне запізнювання, так
і для об'єктів без самовирівнювання
(додаток А, табл. А.2) з передаточною
функцією виду
. (9-11)
Наведені в таблицях формули отримані за результатами моделювання.
9.2.3 Метод незгасаючих коливань (метод Циглера-Ніколса)
Цей метод демонструє,
наскільки практика налаштування
промислових регуляторів доведена до
рівня простих інженерних прийомів. У
ньому для розрахунків використовуються
лише два з трьох параметрів, що
характеризують об'єкт управління з
передаточною функцією виду (9-10):
і
,
причому метод виявляється тим точнішим,
чим більше величини третього параметра
.
Правила настроювання регулятора украй
нескладні і складаються з двох кроків:
на першому кроці, розглядаючи регулятор як простий пропорційний (з одним параметром настроювання), збільшують коефіцієнт передачі регулятора
до граничного значення
,
при якому система виходить на межу
стійкості і розпочинаються незгасаючі
коливання з періодом
.
Значення
,
за якими визначаються налаштування
регулятора, можуть бути знайдені
розрахунковим шляхом на основі частотного
критерію Найквіста. При цьому
використовується той факт, що граничний
коефіцієнт посилення
і період коливань
однозначно визначаються з умови
,
коли АФЧХ розімкненої частини системи
проходить через критичну точку на уявній
осі з координатами [-1; j0]. Система рівнянь
для розрахунку критичної частоти
і критичного коефіцієнта передачі
:
. (9-12)
Частоту можна також визначити експериментально на об'єкті (див. нижче);
на другому кроці визначаються параметри регулятора за формулами, що забезпечують міру згасання перехідного процесу на рівні
:для П-регулятора
;для ПІ-регулятора
;для ПІД-регулятора
.
Спрощені формули прості, але не забезпечують необхідної точності, тому застосовуються для наближених розрахунків і вимагають експериментального підстроювання на об'єкті.
9.2.4 Метод налаштування регуляторів за номограмами
На
відміну від формульного методу, метод
розрахунку за номограмами дозволяє
більш точно визначити настроювання
регулятора, оскільки враховує наявність
нелінійної залежності між параметрами
налаштувань регулятора
і величиною відношення чистого
запізнювання до сталої часу об'єкта
.
У спеціальній літературі [11] наводяться номограми для розрахунку налаштувань ПІ- і ПІД-регуляторів для об'єктів з самовирівнюванням першого і другого порядків із запізнюванням для перехідних процесів з 20% перерегулюванням.
Н
а
рис. 9.7 як приклад показана номограма
для розрахунку налаштувань ПІ-регулятора
для об'єкта управління, що описується
ланкою першого порядку із запізнюванням
виду (9-10).
Необхідно мати на увазі, що сучасні електронні й мікропро-цесорні регулятори реалі-зують ПІ- і ПІД-закони регулювання із залежними налаштуваннями (у формі рівнянь 9-9 або 9-9а), а пневматичні регулятори - із незалежними налашту-ваннями виду
(9-13)
Диференціальна складова промислових регуляторів, як правило, реалізується у вигляді
, (9-14)
де
- коефіцієнт посилення за диференціальною
складовою (вибирається в діапазоні від
1 до 10);
-
стала часу фільтра. Ці параметри
визначаються із співвідношення
.
Чим вищий рівень перешкод у вихідному
сигналі об'єкта, тим меншою рекомендується
брати величину
.
