1. Природно-рекреаційні туристичні ресурси:

1. кліматичні ресурси;

2. земних надр (спелеоресурси) і земної поверхні (орографічні, геологічні, пляжні);

3. водні туристичні ресурси (річки, озера, лимани, водоспади, моря, океани, водосховища, канали, термальні джерела, гейзери);

4. бальнеологічні ресурси: мінеральні води і пелоїди (лікувальні грязі), озокерит;

5. біотичні ресурси (рослинні і фауністичні);

6. ландшафтні ресурси (природні комплекси);

7. природні унікуми.

2. Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси:

1. Природного походження:

• загальнодержавного значення (біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи);

• місцевого значення (заповідні урочища, заказники, пам’ятки природи).

2. Антропогенного походження:

• парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, дендропарки, зоопарки, печерні міста, лісопарки, гідропарки, лукопарки (всі вони можуть бути державного і місцевого значення).

3. Суспільно-історичні ртр.

1. Архітектурно-історичні пам’ятки (громадської, промислової, культурної (сакральної), військової архітектури, архітектурні монументи та скульптурні пам’ятки).

2. Біосоціальні пам’ятки (за Топчієвим О. Г. – персонально-історичні), що фіксують життєві цикли та знакові події видатних людей (народження, перебування, діяльність, загибель, смерть, поховання (перепоховання).

3. Пам’ятки подій (політичних, культурних, екологічних (стихійних), військових, економічних, конфесійних).

Додатково О. Бейдик виділяє групу трансресурсних об’єктів, які можуть одночасно належати до різних видів рекреаційних ресурсів. Він поділяє їх на два види: 1) гомогенні (біпатриди) РТР, які являють собою природні та соціальні об'єкти і явища, які пов’язані як з територією України, так і з певною зарубіжною країною, де вони первісно виникли (наприклад, до них відносять місця, пов'язані з життям, діяльністю чи перебуванням на території України видатних представників іноземних держав - О. Бальзака, А. Рішельє, X. Де Рібаса, У. Черчіля та ін. До цієї групи ресурсів належать також місця битв і поховання: військовий меморіал, присвячений британцям, що загинули під час Кримської війни 1853-1855 pp.; поховання шведів на полі битви під Полтавою та ін. У різних регіонах України, за підрахунками О.О. Бейдика, виявлено понад 500 об'єктів такого роду. Найширше вони представлені в Львівській, Закарпатській, Чернівецькій, Одеській областях, Автономній республіці Крим і в Києві. Понад 80% цих ресурсів не задіяні в організації турів для іноземців.

2) парарекреаційні (латентні) РТР — це об'єкти і явища, що мають певний пізнавально-рекреаційний потенціал, але не залучені до туристичної індустрії (це можуть бути зруйновані або перепрофільовані споруди, "викреслені" імена та події і т. ін.).

О. Бейдик ввів ще одне нове поняття у географії туризму — суперточка-тур (О. О. Бейдик, 2001). Ним позначають точкову територію — місце, яке виділяється як домінанта на тлі високого природного (пейзажного) чи соціально-економічного (господарські ландшафти, міська забудова) різноманіття. Суперточка-тур — це домінуюча висота для візуального огляду цікавого природного чи історико-культурного ландшафту. Йдеться не про традиційний оглядовий майданчик, а про точку, що зосереджує потужний рекреаційно-туристичний потенціал (Тарасова — Чернеча гора у Каневі, рис. 1); гора Корковаду в Ріо-де-Жанейро з найбільшим у світі пам'ятником Ісусу Христу та ін.).

Рис. 1 – Тарасова гора, Канів

За ступенем цінності вчені поділили туристичні ресурси на ресурси міжнародного, загальнодержавного, регіонального та місцевого значень. Наприклад, для природно-антропогенних: міжнародного – біосферні заповідники, загальнодержавного – природні заповідники тощо. Рекреаційні ресурси, які мають особливе значення, належать до об'єктів і пам'яток світового значення, їх перелік встановлює і щорічно оновлює ЮНЕСКО, перебувають під охороною держави. На їх збереження виділяє також кошти Організація Об'єднаних Націй. До списку всесвітньої спадщини (станом на 2007 рік було внесено 851 об’єкт, станом на 2011 рік внесено 890 об’єкт, станом на 2014 рік внесено 1007 об’єкт, з яких 779 – об’єкти культурної, 197 – природної, 31 – природно-антропогенної спадщини.

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні налічується п'ять найменувань (станом на 2011 рік): чотири культурних об'єкти та один природний (букові праліси Карпат, внесені у 2007 році). Із них культурні об'єкти - Собор Святої Софії у Києві та Києво-Печерська лавра визнані шедевром творчого людського генія і зазначені як один об`єкт (занесені в 1990 році). Інші три – історичний ансамбль Львова (занесений в 1998 році), пункти геодезичної дуги Струве (в межах України знаходяться в Одеській і Хмельницькій області, занесені в 2005 році), Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації – нині тут розташувались центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (занесений в 2011 році). Уряд запропонував внести до списку Всесвітньої спадщини ще чотирнадцять об'єктів.

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні налічується 7 найменувань (станом на 2014 рік): 5 культурних об'єкти та один природний (1) букові праліси Карпат, внесені у 2007 році). Із них культурні об'єкти - 2) Собор Святої Софії у Києві, Києво-Печерська лавра і і Церква Спаса на Берестові визнані шедевром творчого людського генія і зазначені як один об`єкт (занесені в 1990 році). Інші – 3) історичний ансамбль Львова (занесений в 1998 році), 4) пункти геодезичної дуги Струве (в межах України знаходяться в Одеській і Хмельницькій області, занесені в 2005 році), 5) Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації – нині тут розташувались центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (занесений в 2011 році). 6) Дерев'яні церкви карпатського регіону (2013). 7) Стародавнє місто Херсонес Таврійський (2013).

Але ця класифікація досить суб’єктивна і кожен рекреант сам визначає ступінь привабливості певного об’єкта.

Крім того, інколи поділяють РТР на матеріальні і духовні. Серед великої кількості шедеврів нематеріальної культурної спадщини, які сформувалися як об’єкти туристичного інтересу, крім Національного Сорочинського ярмарку, слід виділити, на наше переконання, такі:

• легенди Криму та Карпат, що пов’язані з конкретними історичними подіями та особами;

• стародавнє дійство присвячене Купайлу, що не поступається карнавалам, занесеним до переліку свят, що охороняються ЮНЕСКО;

• вертепи та різдвяні колядки, які поєднують карнавальні й пісенні дійства;

• писанкарство, гончарство, кобзарство і т. ін., що виражають культуру і мистецтво підприємницької діяльності.

Серед переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, які охороняються ЮНЕСКО, немає жодного українського.

Правда, у 2008 р. Україна подала на розгляд міжнародного журі Національний Сорочинський ярмарок (с. Сорочинці, Полтавська область) в якості об’єкта для внесення до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, що охороняється ЮНЕСКО. Цей об’єкт поєднує в собі фольклорно-етнографічні традиції, обрядові дійства та традиційні ремесла українського народу. Прийняття рішення щодо включення Національного Сорочинського ярмарку до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО можливе після перевірки унікальності цієї номінації та заходів держави щодо її збереження й популяризації в своїй країні. Збірка Індустрія гостинності в країнах Європи 2009.