59. Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку

Страховий ринок функціонує як елемент фінансового ринку тобто страховий ринок має зовнішнє середовище, яке впливає на ефективність його діяльності. Із зовнішнім середовищем взаємодіє внутрішня система страхового ринку. . Вплив на один із них спричиняє дію в інших. Тому управлінському складу страхової компанії важливо враховувати взаємодію цих елементів і узгоджувати їх із зовнішнім середовищем.

До внутрішньої системи страхового ринку відносять:  — страхові продукти (послуги за конкретними видами договорів страхування); — систему організації продажів страхових полісів та формування попиту на страхові продукти; — гнучку систему тарифів (ціни, пільги, знижки, націнки, штрафи, пеня тощо); — власну інфраструктуру страховика (агентства,контори, філіали, представництва, канапи комерційного зв'язку); — матеріальні та фінансові ресурси, що визначають становище страховика; — людські ресурси страхової компанії; — фінансове становище страхової компанії та довіру до неї з боку фінансових інститутів; — ліквідність страхового фонду

Зовнішнє середовище страхового ринку складається з елементів, якими страховик може управляти, та з тих, на які він впливати не може, але повинен враховувати їх у своїй діяльності. До складових, на які страховик може впливати, належать: — ринковий попит;  — конкуренція; — ноу-хау страхових послуг тощо; — інфраструктура страхового ринку (правове і нормативне забезпечення, інформаційна та аудиторська мережа, наукове обслуговування, кадри, система організації професійної освіти, наукове обслуговування, професійна етика і мова).  60. сутність фінансової діяльності підприємств

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

• фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

• виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

• мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

• контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

• фінансове прогнозування та планування;

• аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

• оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

61. Платежі за ресурси та інші платежі і збори

До складу платежів за ресурси належать:

— збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід);

— збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду);

— плата за користування надрами (за видобування корисних копалин).

Направлення платежів за ресурси до бюджету визначається державною власністю на вказані ресурси.

Збори за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів належать до витрат виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.